16 квітня – Микити-Водяника

Микита-водяник пробуджується від зимового сну дуже голодний, а від того надзвичайно сердитий, тому цього дня люди, які живуть на поріччях, біля озер, каналів, водоймищ — узагалі біля води — кидають щось у воду з їжі, щоб Микита став милосердним і добрим.

Попередньо вони спостерігають за поверхнею води: якщо вона гладенька, як скло, то Микита ще спить; якщо ледь здригується, то вже начувайся; а от коли хвилі котить — мерщій «годуй водяника».

Іще в деяких місцевостях нашої країни цього дня діти бавляться з різнокольоровими камінцями та скельцями й розважаються тим, що дивляться крізь них на небо та воду. Ніби Микита дивиться з води на те, як виблискують барви, та веселиться, а отже, добрішає. І чим більше кольорів візьмуть участь у грі, тим яскравішим і радіснішим буде життя людини надалі. Тому дорослі самі обточують дітям скельця, щоб ті не зашкодили собі.