22 квітня – Євпсихія

На  Євпсихія зазвичай про врожай гороху згадували: якщо день тихий і ніч зоряна, то нема чим перейматися – рік на горох багатий буде. До речі щодо гороху. Старі люди кажуть, якщо стручок із дванадцятьма горошинами знайдеш, то на щастя й добробут; розсипати горох –  на сльози; у хаті, де вночі часто блукають мертві душі, слід розкидати горох – тоді вони заспокояться; бородавки щезнуть, коли доторкнутися до них горошиною, а потім у печі спалити.

Продовжити читання “22 квітня – Євпсихія”

21 квітня – Руфа

Згідно з віруваннями українського народу, у цей день зозуля з вирію прилітає, усе живе починає рости, розвиватися: і рослини, і птахи, і змії тощо.

А взагалі день святого Руфа, що відзначається 21 квітня, присвячений змії. Головною прикметою цього дня, за народним віруванням, є те, що на Руфа не можна ходити в ліс, бо там «повзають гадюки, і вони дуже кусливі в цей день, бо це, бач, їхній день». Якщо цього дня добра погода — буде погоже літо, а якщо негода — холодне й дощове.

Дітям-бешкетникам розумні люди радять таким чином рятуватися від небезпеки, якщо вже не вдалося уникнути укусу змії: треба бігти до води, і змія до води повзтиме. Якщо людина швидше від змії до води добіжить, значить, зможе врятуватися, а якщо змія випередить, то смерть від зміїного укусу вважалася майже неминучою. Біжучи до води, слід промовляти дев’ять разів такі слова: «На єнісейській горі совине гніздо, у гнізді цариця-совиця. Виймай свої слуги, виймай свої зуби, і сірі, і білі, і смугасті, і хатні, і лугові, і лісові, і земляні, і водяні».

17 квітня – Йосипа

«На Йосип святов не ходи босов ногов», — попереджає народна мудрість. І не лише тому, що цього дня занадто холодно, щоб пробігтися вулицею, поблискуючи голими п’ятами. Навіть по хаті не варто ходити босим, адже на Йосипа людина дуже вразлива, і будь-яка нечисть, що вільно гуляє цього дня землею та часто ховається в темних закуточках, може нишком вичікувати слушної нагоди, аби вчепитись у підошву.

Продовжити читання “17 квітня – Йосипа”

16 квітня – Микити-Водяника

Микита-водяник пробуджується від зимового сну дуже голодний, а від того надзвичайно сердитий, тому цього дня люди, які живуть на поріччях, біля озер, каналів, водоймищ — узагалі біля води — кидають щось у воду з їжі, щоб Микита став милосердним і добрим.

Продовжити читання “16 квітня – Микити-Водяника”