Народні традиції в образотворчому мистецтві України сягають часів Київської Русі. Вони виявилися у монументальному малярстві, іконописі на дереві, полотні та склі, народній картині.
Перейти до вмісту 
Неділя - не можна нічого робити, особливо рубати сокирою. Недільні діти спокійні, хоча й трохи ледачкуваті. Дитина, народжена в ніч з неділі на понеділок, неодмінно стане віщуном, знахарем або ворожбитом.
Чотирнадцятий день - щасливий для мисливців, мандрівників, торгівлі. Хвороби швидко і безслідно минають. Народжені чотирнадцятого дня місяця малосильні, живуть недовго.
У цей день місяця сни найчастіше збуваються.
По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Євдокія, Антін, Антоніна, Ананій
ЄВДОКІЇ, ЯВДОХИ-ПЛЮЩИХИ. За старим стилем це перший день весни, а отже, має прокинутися байбак — вилізти з нірки, тричі просвистіти й знову лягти на другий бік, а ховрашок лишень перевернеться в кубельці. Та що б там було, але люди в цей день особливо пильнували, якою буде погода, щоб запрогнозувати весну і літо. Якщо бачили ластівку, то жбурляли в неї грудочку землі, приказуючи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» Хлібороби дослухалися,чи не заспіває своєї улюбленої пісні вівсянка: «Діду, діду, сій ячмінь!» Справді-бо, весна вже кликала селянина в поле, бо «одова Євдоха виходить із плугом». Ось чому так ретельно стежили за погодою.
Який вітер на Євдохи, такий буде і до Покрови.
Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.
Увесь день погожий — усе літо пригоже.
Якщо день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.
Якщо біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.
скарбниця українського народу
Чотирнадцятий день - щасливий для мисливців, мандрівників, торгівлі. Хвороби швидко і безслідно минають. Народжені чотирнадцятого дня місяця малосильні, живуть недовго.
У цей день місяця сни найчастіше збуваються.
По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Євдокія, Антін, Антоніна, Ананій
ЄВДОКІЇ, ЯВДОХИ-ПЛЮЩИХИ. За старим стилем це перший день весни, а отже, має прокинутися байбак — вилізти з нірки, тричі просвистіти й знову лягти на другий бік, а ховрашок лишень перевернеться в кубельці. Та що б там було, але люди в цей день особливо пильнували, якою буде погода, щоб запрогнозувати весну і літо. Якщо бачили ластівку, то жбурляли в неї грудочку землі, приказуючи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» Хлібороби дослухалися,чи не заспіває своєї улюбленої пісні вівсянка: «Діду, діду, сій ячмінь!» Справді-бо, весна вже кликала селянина в поле, бо «одова Євдоха виходить із плугом». Ось чому так ретельно стежили за погодою.
Який вітер на Євдохи, такий буде і до Покрови.
Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.
Увесь день погожий — усе літо пригоже.
Якщо день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.
Якщо біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.