Народні традиції в образотворчому мистецтві України сягають часів Київської Русі. Вони виявилися у монументальному малярстві, іконописі на дереві, полотні та склі, народній картині.
Перейти до вмісту
П'ятиця - день, сприятливий у коханні. У цього дня найкраще свататись, справляти заручини тощо. Народжених у п'ятницю чекає щасливе сімейне життя.
Двадцять другий день - невдалий для всіх справ, крім одруження та кохання. Народжені цього дня невдачливі.
У цей день місяця сни не пояснюються.
По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Клавдія, Агафій, Ілля, Микола
СОРОК СВЯТИХ, або СОРОК МУЧЕНИКІВ. Вважається, що з цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок «жайворонків» чи «голубів» і віддавали дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. В інших місцях випікали таке печиво, що нагадувало птахів, відносили сусідам, аби краще неслись гуси й висиджувалися яйця. Діти ж, взявши печиво, вибігали за село й наспівували веснянки. Власне, з цього дня дозволялося починати веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажанням: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров'ячко, а нам на тепло!»
На півдні України (в інших регіонах — на Олекси) пасічники починали виставляти вулики з омшаників. Якщо було холодно, то стукали в стінку, приповідуючи: «Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть і не лінуйтеся, приносьте густі меди, і рівні воски, і часті рої господу Богу на офіру (пожертву), а господареві на пожиток!»
За звичаєм, в цей день дівчата варили сорок вареників. Але найбільш символічним був обряд «топтати ряст». Вважалося, що той, хто напровесні потопче його,— убезпечить життя й здоров'я протягом року. Тому всі, навіть літні й кволі, виходили в поле і, притупуючи ногами по зелених сходах, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати!»
Завбачливі господарі починали готувати збіжжя для ранніх зернових, а жінки висівали розсаду капусти.
Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків («Сорок святих ще принесуть сорок морозів», хоч «На Сорок святих сорока має вложить у гніздо сорок паличок, а глухар проспівати сорок пісень»).
Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно — бути сорока морозам.
Дружно тане сніг—до активної повені й буйних трав.
Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.
На Сорок святих погода, то на гречку урода.
скарбниця українського народу
Двадцять другий день - невдалий для всіх справ, крім одруження та кохання. Народжені цього дня невдачливі.
У цей день місяця сни не пояснюються.
По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Клавдія, Агафій, Ілля, Микола
СОРОК СВЯТИХ, або СОРОК МУЧЕНИКІВ. Вважається, що з цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок «жайворонків» чи «голубів» і віддавали дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. В інших місцях випікали таке печиво, що нагадувало птахів, відносили сусідам, аби краще неслись гуси й висиджувалися яйця. Діти ж, взявши печиво, вибігали за село й наспівували веснянки. Власне, з цього дня дозволялося починати веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажанням: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров'ячко, а нам на тепло!»
На півдні України (в інших регіонах — на Олекси) пасічники починали виставляти вулики з омшаників. Якщо було холодно, то стукали в стінку, приповідуючи: «Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть і не лінуйтеся, приносьте густі меди, і рівні воски, і часті рої господу Богу на офіру (пожертву), а господареві на пожиток!»
За звичаєм, в цей день дівчата варили сорок вареників. Але найбільш символічним був обряд «топтати ряст». Вважалося, що той, хто напровесні потопче його,— убезпечить життя й здоров'я протягом року. Тому всі, навіть літні й кволі, виходили в поле і, притупуючи ногами по зелених сходах, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати!»
Завбачливі господарі починали готувати збіжжя для ранніх зернових, а жінки висівали розсаду капусти.
Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків («Сорок святих ще принесуть сорок морозів», хоч «На Сорок святих сорока має вложить у гніздо сорок паличок, а глухар проспівати сорок пісень»).
Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно — бути сорока морозам.
Дружно тане сніг—до активної повені й буйних трав.
Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.
На Сорок святих погода, то на гречку урода.