Діжа

ДІЖА – символ достатку й благополуччя, а тому – символ родини, котра прагне добробуту для всіх своїх домашніх.
Діжа пов’язана з найсвятішим – хлібом: якщо піч – для випікання хліба, стіл – для споживання, то діжа-для приготування, для замішування його. Тому діжа, піч і стіл – родинна побутова «трійця», без якої немає достатку в хаті.

Діжа-особливий родинний атрибут-її ніколи не позичають, не дають користуватись чужому: вона служить тільки в своїй домівці. Так замішаний в діжі хліб зберігає свою святість і силу.
Діжа – недоторкана: наруга над нею – великий гріх; вона завжди має бути чистою. Діжа – не бочка! – в ній може бути тільки хліб! Без діжі не будеш дужий. Бо з неї найбільша сила – хліб!
Вона є першою серед хатнього набутку (стіл, лава, мисник – вже після неї!), бо символізує найважливіше – злагоду родини, домашній достаток і добробут, котрі також неможливі без миру та любові у сім’ї.
Майстрували діжу тільки з чистих порід дерева, як правило, з дев’яти клепок, котрих розташовували одна біля одної так, як вони росли в дереві, і обов’язково накривали діжу віком – аби не потрапило до неї щось нечисте…