Догляд за взуттям – корисні поради

Щоб сніг не набивався в лижні черевики, оберніть підйом поролоновою стрічкою так, щоб після шнурівки черевика стрічка щільно охоплювала ногу, ледь виступаючи назовні, і не давала б потрапити снігу в черевик. Поролон можна також вклеїти в черевик.


Лижні черевики змазують маззю, приготовленою із суміші 3 ст. ложок риб’ячого жиру й ложки касторової олії. Мазь можна трохи підігріти, тоді вона краще всотується в шкіру.

Промокле взуття необхідно вимити теплою водою й витерти насухо. Потім на мокру ще шкіру нанесіть крем для взуття й поставте її сушити. У жодному разі не ставте мокрі чоботи або туфлі під опалювальну батарею або впритул до грубки: від високої температури матеріали, з яких вони зшиті, деформуються, шкіра втрачає еластичність, а нитки, що скріплюють деталі, руйнуються. Взуття потрібно ставити так, щоб уся поверхня була відкрита для випаровування вологи.

Але краще набити взуття газетним папером, що вбере вологу, і поставити його сушитися неподалік від опалювальних приладів. Вологий папір при цьому потрібно періодично виймати й заміняти на сухий. Можна для сушіння взуття скористатися пилососом, для чого шланг без насадки уставляється в черевик або туфлю.

Чистити взуття треба не перед виходом з будинку, а після приходу з вулиці. Змащувати його взуттєвим кремом краще на ніч, а полірувати вже вранці — це оберігає шкіру від тріщин. Час від часу, перш ніж чистити туфлі, вимийте їх теплою водою з милом, щоб видалити нашарований крем і пил. Не слід наносити багато мазі або крему, тому що від цього шкіра псується та вкривається тріщинами.

Для теплого весняно-літньо-осіннього часу для догляду за взуттям краще застосовувати емульсійні креми (плівка крему пориста, добре пропускає повітря, крем не має різкого запаху); у холодну сиру пору року креми на органічних розчинниках дають повітро- і водонепроникну плівку.

Кілька крапель цукрового сиропу, додані в шевський крем, поліпшать його якість, довше збережуть блиск взуття. Засохлий крем для взуття стане придатним до вживання, якщо в нього капнути кілька крапель скипидару.

Перед тим як нанести крем на поверхню кольорового взуття (жовтого, коричневого або червоного), слід видалити з нього плями, протерши його шматочком тканини, змоченої бензином, або лимонним соком, або соком ріпчастої цибулі.

Щоб повернути взуттю втрачену пружність, його слід протерти свіжим молоком. Після цього наносять крем (у невеликій кількості) і протирають взуття м’якою щіткою, шерстяною ганчіркою з ворсом або оксамитом до блиску.

Старе взуття — жовте, коричневе або червоне — можна освіжити, протерши його м’якою ганчіркою, змоченою скипидаром з додаванням декількох крапель свіжого молока. Після цього нанести на поверхню крем і протерти щіткою або ганчіркою.

Якщо кольорове взуття починає тріскатися, то це ще не означає, що псується шкіра, — просто морщиться змішаний з пилом шар взуттєвої мазі. Цей шар можна відмити скипидаром. Хоча взуття після цього робиться трохи темнішим, але його вигляд значно поліпшується.

Потріскану, вигорілу світлу фарбу на босоніжках можна освіжити, протерши її лаком для нігтів. Верхній шар фарби розчиниться й залишиться на ваті, тріщинки замажуться. Тільки не перестарайтеся, бо можна протерти до дір.

Взуття можна зробити непромокальним, просочивши його зверху парафіном. Для цього дрібні шматочки парафіну опустіть у пляшку з бензином і збовтуйте до повного розчинення, після чого волосяним пензликом або м’якою щіткою нанесіть розчин на шкіру. Після просушування (на відкритому повітрі, подалі від вогню) потрібно повторити промазування швів.

Щоб взуття не пропускало воду, ефективним є змазувати шви й підошву касторовою або лляною олією. Взуття, що перебувало тривалий час у вологому приміщенні, покривається цвіллю. Її можна очистити шматочком тканини, змоченої бензином. Взуття, що протягом тривалого часу не вживалося й зморщилося, змазують касторовою олією, ставлять на газети й дають олії всотатися в шкіру.

Зсохле спортивне взуття можна потримати в теплій воді, поки шкіра не стане м’якою, потім витерти зсередини й зовні, висушити, змазати гліцерином і туго набити газетним папером.

В екстрених випадках, коли з підметки або каблука вилазить цвях, як тимчасовий захід (поки не віддасте взуття в ремонт) можна порадити таке: підніміть устілку й поверх цвяха застроміть канцелярську кнопку. «Норовливий» цвях упреться в головку кнопки, і ваша нога буде надійно захищена.

Іноді на дамських чоботах змійка при ходьбі мимовільно розходиться. Чобіт розстібається. У цьому випадку буде корисним пришити до крайки стрічки змійки платтяний гачок й, застебнувши змійку, підвісити на нього язичок замка. Ця порада, звичайно, стосується не тільки взуття.

Не засмучуйтеся, якщо загубився язичок від змійки. На якийсь час його можна замінити звичайною конторською скріпкою. Якщо в зовсім нових черевиків раптом відскочили наконечники на шнурках, умочіть кінчики шнурків у лак для нігтів: вони будуть легко просмикуватися в отвори.

Щоб приладдя для чищення взуття мало постійне місце у вашому будинку, можна зробити так. Узяти шматок брезенту, товстої фланелі або іншого цупкого матеріалу, пришити до нього кілька кишень (за розміром щіток й іншого приладдя для чищення взуття), прикріпити до «плічок» і повісити на стіну.

Нову щітку для взуття перед уживанням занурте приблизно на 10 хв у гарячу солону воду (2 ст. ложки солі на 0,5 л води). Щетина стане більш еластичною, і щітка прослужить довше.