Шапка

ШАПКА – означає мудрість і відповідальність, верховенство і довіру. Бо покриває людську голову – осереддя мудрих думок, з яких виростають відповідальні дії. Якщо це не так, то людина втрачає спочатку шапку, а потім — і голову…

Покрита шапкою голова – ознака значущості й впливовості її господаря, його верховенства над іншими. Тож і знімають шапку тільки перед вищими або поважнішими за себе…
Коли знімають шапку з поваги, то цим кажуть: дивись, я тобі довіряюсь – моя голова беззахисна перед тобою, але я знаю, що ти її не скривдиш… А коли шапка знята перед кимось вищим або сильнішим, то цим сказано, що доля нашої голови – в чужих руках…
Значення шапки неоціненне. Бо ходити чоловікові з непокритою головою годиться тільки біля церкви та на похороні. Та ще знімають шапку, переступаючи поріг оселі. В усіх інших випадках та місцях вона захищає голову від усіляких напастей та всякої нечисті.
Ознакою дурного тону вважається перебувати в головному уборі в оселі, на цвинтарі, у храмі, за столом, на похоронах, при зустрічі чи прощанні, при зверненні та вітанні.
«Вдарити шапкою об землю» – ознака незгоди і навіть виклику, готовності до протистояння.
«Обмінятися шапками» – знак злагоди і примирення.