Очерет лугом гуде

Очерет лугом гуде,
Сова річкою бреде.
Підіймає сова крильця,
Виглядає чорнобривця.
Підіймає сова крильця,
Виглядає чорнобривця.

Чорнобривець іде,
На добридень дає:
—Добридень тобі,
Бо ти жінка моя.
—Добридень тобі,
Бо ти жінка моя.
Бо ти жінка моя,
Бо ти любка моя,
Бо ти любиш мене,
Бо ти підеш за мене.
Бо ти любиш мене,
Бо ти підеш за мене.
—Я й не жінка твоя,
Я й не любка твоя,
Я й не люблю тебе,
Я й не піду за тебе.
Я й не люблю тебе,
Я й не піду за тебе.
Бо ти тонкий та високий,
Ще й поганий, косоокий,
Ще й без верхньої губи,
Як цілуєш, видно зуби.
Ще й без верхньої губи,
Як цілуєш, видно зуби.
Такий стан, як у баби,
Такі очі, як у жаби,
Такі вуса, як у рака,
А сам рудий, як собака.
Такі вуса, як у рака,
А сам рудий, як собака.
Такі вуса, як у рака,
А сам рудий, як собака,
Ще й на ногу налягаєш,
Бо на плечах горба маєш.
Ще й на ногу налягаєш,
Бо на плечах горба маєш.
—Чи я, мамцю, не доріс,
Чи я, мамцю, переріс?
Чи не врублена хата,
Що не люблять дівчата?
Чи не врублена хата,
Що не люблять дівчата?
—Ні, ти, синку, і доріс,
І ти, синку, переріс,
І дорублена хата,
Лиш не люблять дівчата.
І дорублена хата,
Лиш не люблять дівчата.
Піди, синку, до криниці
Та й напийся водиці,
Так любитимуть дівчата,
Любитимуть молодиці.
Так любитимуть дівчата,
Любитимуть молодиці.
—А я йду і бреду
По коліна в лободу,
А я піду до дівчини,
Що хороша на виду.
А я піду до дівчини,
Що хороша на виду.