Петриківський розпис. Урок 10. З допомогою “пітушинок” об’єднуємо деталі орнаменту

УРОК 10
Мета – навчитися за допомогою «пітушинок» об’єднувати деталі орнаменту, доводити роботу до
закінченого вигляду.


Щоб композиція виглядала закінченою, в петриківському розпису
використовують «пітушіння», тобто з’єднання, як окремих мазків в квітах і
листках, так і окремих елементів між собою. Це можуть бути тоненькі лінії,
з’єднані в одній точці в квітках, уздовж центральної лінії в листі, або
різноманітні «травинки», «пуп’янки», дрібненькі ягідки, бутончики, колосочки і
безліч інших дрібних деталей, які розміщені навколо основних елементів чи
вздовж стебла в букетах.

За допомогою тоненького пензлика виконаємо декілька тоненьких ліній, які
сходяться в одній точці, потім розташуємо їх уздовж вісі симетрії в листках.
Спробуємо розташувати вздовж стебла «травинки», «ягідки», «пуп’янки»,
«колосочки».
Ці елементи є додатковими засобами для збагачення малюнка. Але вони,
незважаючи на це, займають дуже важливе місце в петриківському розпису, бо є
завершуючим елементом всього твору, придають йому легкість, жвавість та
об’ємність.
ОСНОВИ КОМПОЗИЦІЇ
ПЕТРИКІВСЬКОГО РОЗПИСУ
Після засвоєння основ петриківського малювання подальше вивчення розпису
пов’язане з виконанням деяких композиційних вправ, в яких можна закріпити
набуті знання. Наступне поглиблення техніки виконання та композиційні пошуки
поглиблять інтерес до творчості народних майстрів, що буде сприяти збагаченню
технічних прийомів. Згодом це виявиться у самостійній творчості, збагативши
технічний та художній рівень робіт. Тому, на початковому етапі найкраще
звернутись до творів визнаних майстрів петриківського розпису, уважно їх
роздивитись та спробувати зробити копії з їхніх робіт.
Щоб самому створювати витвори петриківського розпису, необхідно знати деякі
закономірності та правила побудови цих композицій.

 

Композиція – це розміщення, співвідношення зображувальних елементів (у
даному випадку рослинних) у певному порядку.