Заклав князь Святополк Ізяславич у 1108 р. Освячення, вірогідно, відбулося
у 1114 р. Це був характерний для Київської Русі хрещатобаневий, чотиристовпний, з трьома апсидами і нартексом храм. Інтер’єри були розкішно оздоблені фресками і мозаїками.
Тільки невеличка частина їх уціліла й зберігається в музеях України і
Росії. Значних перебудов храм зазнав наприкінці XVII – на початку XVIII cт. та в середині XVIII cт.
В результаті проведення реставраційно-відбудовних робіт храм постав у розкішних барокових шатах. За архітектурно-мистецьким вирішенням собор на той час був одним з найдосконаліших витворів архітектури українського бароко.
Загальний вигляд монастиря
Інтер’єр собору
Ансамбль Михайлівського Золотоверхого монастиря. Відновлено в 2000 р.
Після перенесення української столиці з Харкова до Києва подальша доля храму складалася трагічно. У
1935 р. його розібрали. За кресленнями та іконографічними матеріалами
наприкінці XX cт. храм відбудовано у барокових формах.
1935 р. його розібрали. За кресленнями та іконографічними матеріалами
наприкінці XX cт. храм відбудовано у барокових формах.
Загальний вигляд собору з північного заходу