Павук

Прядіння — це світовий міфологічний мотив, пов’язаний з мотивами життя і смерті, долі, родючості. Майже всі згадки у фольклорі про павука пов’язуються із прядінням, сонцем та Різдвом. Відлуння цілісного колись уявлення про міфічний образ павука нині трапляється в мові, повір’ях, у деяких обрядах. Звісно, не можна тут уявляти тільки звичайного хатнього павука. Ця комаха стала прообразом світлої міфологічної істоти — ткача й засновника світу.

Продовжити читання “Павук”

Ведмідь

Ведмідь багато в чому схожий на людину: стоїть на задніх лапах, має сліди, подібні до людських. Отож у міфопоетичній свідомості з’явилася думка про спорідненість, спільне походження або створення ведмедя з людини. Або ж, навпаки, людини з ведмедя. Культ цієї тварини подекуди й донині існує в різних народів: у обських та сургутських хантів, айнів і нівхів, лопарів, бурятів, фінів, кавказьких горців, алтайців, киргизів, росіян.

Продовжити читання “Ведмідь”

Собака

Образ собаки в міфології наших пращурів особливий уже тим, що він фігурує в сюжетах про створення людини. Більше того, пес — основний персонаж, причетний до виліплення Богом із глини чоловіка, й охоронець його від нечистого.

Продовжити читання “Собака”

Олень

Олень в українському фольклорі — образ не надто поширений. Проте міфологізація його цілком виразна. Він постає твариною, що наділена світотворчою, сонячною функцією. Українцям відомий образ дивовижного тура-оленя з колядок та з рушникових вишивок.

Продовжити читання “Олень”

Схоже, що не вдалося знайти те, що ви шукаєте. Можливо допоможе пошук.