Миколаївська (?) церква з с. В’юнище. 1833 р. м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.

Село В’юнище органічно вплелося у творчу біографію Т. Г. Шевченка. Тут поет побував у 1845 р. Після затоплення села у зв’язку з будівництвом Канівського водосховища церква залишилася чи не єдиним матеріальним свідченням давнього поселення. У 70-х роках XX ст. церкву перевезено до Музею народної архітектури та побуту в Переяславі-Хмельницькому.

Продовжити читання “Миколаївська (?) церква з с. В’юнище. 1833 р. м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.”

Вознесенська (Струківська) церква. 1824 р. смт Ясіня Закарпатської обл.

Місце заснування церкви пов’язане з іменем пастуха Струка. Він побудував храм на знак вдячності Всевишньому за врятування отари, яка пережила тут люту зиму біля стогів сіна. Церкву ще називають Струківською. За типологічними ознаками це хрещатий, одноверхий храм.

Продовжити читання “Вознесенська (Струківська) церква. 1824 р. смт Ясіня Закарпатської обл.”

Спасо-Преображенський собор. 1830-1835 рр. Дніпропетровськ

Побудовано за схваленим ще в 1806 р. проектом архітектора А. Захарова. Після смерті зодчого його проект скорегував архітектор Ф. Сапковський.
Характерний зразок храмів доби класицизму. За типологічними ознаками це
хрещатий, однобаневий, чотиристовпний храм.

Продовжити читання “Спасо-Преображенський собор. 1830-1835 рр. Дніпропетровськ”

Церква св. Миколи на Аскольдовій могилі. 1809 р. Київ

За легендою, на місці нинішньої церкви у 882 р. князь Олег убив київських князів Аскольда і Діра. Згодом тут було побудовано дерев’яну церкву. У 1809-1810 рр. архітектор А. Меленський спорудив муровану церкву-ротонду. В 1846 р., перебуваючи в Києві, Т. Г. Шевченко виконав рисунок храму – “Аскольдова
могила”.

Продовжити читання “Церква св. Миколи на Аскольдовій могилі. 1809 р. Київ”

Схоже, що не вдалося знайти те, що ви шукаєте. Можливо допоможе пошук.