Народна мудрість

Не можна віддавати позичені гроші ввечері, бо посваритеся.

Народний календар

Український тлумачник на Четвер, 19 Січня, створений за прикметами нашого народу

Український Народний Календар

  • Четвер - день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю. Народжені у четвер — люди мовчазні й роботящі.
  • Дев'ятнадцятий день - небезпечний для торгівлі та ремісництва, невдалий і для одруження. Той, хто захворіє цього дня, слабуватиме довго. Народжені в цей день схильні до пиятики та інших гріховних звичок.
  • У цей день місяця сни погані, але найчастіше не збуваються.
  • По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Роман, Настя, Ананій, Панфіл.
  • ВОДОХРЕЩА, ВОДОЩІ, ЙОРДАНА. Не трете найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. Відтак у всіх селах, де були церкви, святили воду. Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хреста («йордана»), ставили його поруч з ополонкою і обливали червоним буряковим квасом. Під обід священик, виголосивши молитву, освячував воду, занурюючи в неї срібного хреста. Після цього випускали в повітря кілька пар голубів і вчиняли гучну стрілянину з холостих набоїв.
    Віддавна в народі посвячену на Водохреща воду вважали своєрідною панацеєю од багатьох недуг; нею також святили будівлі, тварин, збіжжя тощо. І ось загадка: водохрещенська джерелиця може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста.
    До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизну, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ, протягом усіх свят, жінки не ходили по воду; це мали робити лише чоловіки.
    Увечері господар, взявши спеціально випечений хрестикоподібний хліб («пиріг», на Закарпатті — «крачун», «хлібець»), йшов до хліва й імітував такий діалог:
            Хто йде?
            Бог!
            Що несе?
            Пирог!
    Потім заходив у стайню, благословляв тварин і, розламавши хліб на шматочки, роздавав їм. Наступного ж дня господарі виводили на вулицю молодих лошат та волів, щоб «об'їздити» — привчити до майбутньої праці. їздили переважно верхи на конях доти, доки тварина не спотіє, а тоді освячували її вадою. Подібний обряд — запрягання в сани молодих лошат і волів, так зване «гуртове об'їждження»— влаштовували і на Новий рік.
    Після Водохрещ, вважалося, мають слабнути морози. Тому казали: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі».
    Яскраві хрещенські морози городять білі ярки.
     
    З цим святом пов'язані й прикмети.
    Коли на Водохреща риба табунами ходить — на рої добре.
    На Водохрещі день теплий — буде хліб темний.
    Якщо пасмурно — хліба буде вдосталь.
    Йде лапатий сніг — на врожай.
    Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.
    Коли на Водохрещі з'явився повний місяць—бути великій воді.
    Удень йде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.
    Якщо вдень випав іній, то у відповідний день весни треба сіяти пшеницю. Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
    Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то — «велика смерть на дітей, граки — на молодь, а гуси — на літніх».

Помідори з яблуками

Нарізані кружальцями помідори і кусочками яблука кладуть у салатницю букетами один проти одного, посередині вміщують листочки зеленого салату, поливають олією, змішаною з оцтом, меленим перцем, цукром і сіллю і посипають зеленню кропу... читати далі

Поради до підготовки овочів для українських страв

Поради до підготовки овочів для українських страв

Щоб холодні страви з овочів були смачними, варто дотримуватись деяких правил. Шкірка з вареної картоплі легше знімається, якщо картоплю зразу ж облити холодною водою.   Якщо доводиться для вінегретів і салатів варити картоплю... читати далі

З історії української кухні

З історії української кухні

Народна кухня — це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати. Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів... читати далі

Борисоглібський собор. 1120-1123 рр. Чернігів

Борисоглібський собор. 1120-1123 рр. Чернігів

          Тринавовий, хрещатобаневий, триапсидний храм з банею над середохрестям є характерним для чернігівської школи давньоруського мурованого будівництва XII cт. Собор неодноразово перебудовували - на... читати далі

Нагору