До наших днів дійшла українська народна вишивка лише XVIII — початку XIX століття, насамперед тому, що погляд на неї, як на витвір мистецтва утвердився тільки у 80—90-х роках XIX століття. Саме з того часу прогресивні діячі культури починають цікавитися нею й збирати її в музеях і приватних колекціях.
Вишивка кінця XIX-початку XX століття
З початку XX століття в Україні відбуваються процеси формування різноманітних художніх напрямів в образотворчому мистецтві й активного співробітництва провідних художників-авангардистів з народними майстрами, їх звернення до символічної мови народної творчості. Ці взаємовпливи привели до глибоких структурних видозмін, пов’язаних з народженням цілого напряму українського модерну, авангарду.
Вишивка XIX століття
У XVIІ—XIX століттях в Україні, крім гаптування, тобто вишивання золотом і сріблом, що виконувалися в монастирях черницями, існувало багато поміщицьких майстерень, де жінки-кріпачки вишивали речі панського побуту: скатерки, серветки, різноманітний одяг, предмети оздоблення інтер’єру.
Гаптування XV-XVIII століть
Золотна вишивка України-Русі була тим живодайним грунтом, на якому розвивалося гаптування в наступні часи. Шедевром українського шитва кінця XV століття слід вважати так званий Золочівський фелон. Збереглося 11 постатей фігур із композиції «Деісус».
Нічого не знайдено
Схоже, що не вдалося знайти те, що ви шукаєте. Можливо допоможе пошук.