Іще сонце не заходило

Іще сонце не заходило,
А до мене щось приходило. (2)
Приходила моя матінка,
Приходила моя рідная, (2)

Приходила моя вірная;
Вона ж в мене не обідала, (2)
Тільки мене та одвідала,
Вона ж в мене не полуднувала, (2)
Тільки мене приголубила,
Вона в мене не барилася, (2)
Тільки сіла, пожурилася.
Тільки сіла, пожурилася! (2)
Проведу я свою матінку,
Проведу я свою утінку, (2)
За три шляхи за широкії,
За три ліси за високії, (2)
Сама стану під калиною
Із маленькою дитиною. (2)
Озирнеться моя матінка,
Озирнеться моя рідная; (2)
Порадонька моя вірная:
—Чого стоїш, моя доненько? (2)
Чому не йдеш та додомоньку?
Чи травиця ноги спутала (2)
Або роса очі вибила? ..
—Не травиця ноги спутала, (2)
І не роса очі вибила.
Спутало мене замуж’ячко, (2)
Невірне моє подруж’ячко.