Символ корови в міфології

Корова — уособлення богині неба, годувальниці землі, яка своїм молоком напоює лани. Молоко такої корови — символ благодатного дощу. Злі сили крадуть небесних корів, але герой обов’язково визволяє їх, таким чином повертаючи людям дощ.

Міфологія різних країн

У скандинавській міфології чудесна корова Аудумла походить від інею, який наповнював світовий безмір. Аудумла вигодувала своїм молоком першу
антропоморфну істоту — велетня Іміра. Окрім цього, із солоних каменів, які
лизала корова Аудумла, з’явився предок богів, батько Бора й Одіна — Бурі.

корова Корова Аудумла

Під час всесвітнього потопу, згідно з міфами народу шан із М’янми, врятувалася тільки одна людина — Літлонг. Небесні божества дозволили йому взяти на пліт тільки корову. На вже сухій від потопу землі згодом сталася пожежа, й Літлонг урятувався в той спосіб, що розрубав корові черево й там переховався. У шлунку корови він знайшов дві насінини гарбуза й посадив їх. Величезні гарбузи пропалив блискавкою всемогутній Лінлауна. З одного гарбуза вийшов шан, із другого — інші народи, різноманітні корисні тварини й рослини.

У російській казці “Крихітка-Хіврунька” розповідається про сирітку,
якій допомагала її улюблена ряба корова. Хіврунька влазила корові в одне вухо, вилазила в інше — й величезна робота, загадана мачухою, вже була зроблена.

Підгледіли злі мачушині дочки, що корова так чинить, розповіли своїй матері, й та наказала зарізати корову. Коли Хіврунька у сльозах побігла до корови, та
втішила її і сказала м’яса не їсти, а кісточки зібрати в хустинку, посадити в
садку і щоранку поливати. Так і зробила дівчина. З кісточок виросла чарівна
яблунька. Якось дівчата гуляли в саду, їхав мимо барин, і сказав: “Котра
мені яблучко подасть — та заміж за мене піде!” Кинулась одна, друга, третя
сестри, скачуть — не дістануть яблучка. А Хіврунька підійшла — гілочки до неї
нагнулися, вона яблучко зірвала та й барину дала. І після весілля зажила вже
щасливо.

У єгипетській міфології існував бог Бухіс у вигляді чорного бика. Його матір’ю була корова, яка народила також сонце.

Жіноче творче начало в давньоведійській міфології уособлювала Вірадж, яка втілювалася в корові. Грузини у давнину шанували богиню Адгіліс Деда — покровительку місцевості, опікунку жінок, дітей, мисливців і корів. Східнобалтійська богиня щастя й долі Лайма була покровителькою пологів і охоронницею корів.

Бог Бухіс у вигляді чорного бика

Чудесний край Голока (коров’ячий світ) в індуїстській міфології — ще рай Крішни, розташований на південних схилах гори Меру. Через Голоку протікає небесна ріка Ямуна. До раю переносяться шанувальники Крішни у вигляді корів, інших тварин, птахів, а найвірніші — у вигляді пастухів і пастушок.

Молоко — атрибут Великої Богині. До — це молоко небесної корови, яке поїть і годує землю. У давньоіндійській міфології їла (або їда) — богиня жертовного узливання й молитви, персоніфікація жертви молоком і маслом. Вона — “маслянорука” й “маслянонога”, багата на дітей і корів, мати стад, володарка довгого життя. Місце їли — на вогняному вівтарі, де її спалює Агні.

Священа корова

 Можливо, святкування Масляної в українській традиції — з обов’язковими молочними стравами, з обрядом колодки (карою непошлюбованим за “недобрий вплив” на родючість) — також відгомін міфів про священних корів.

Слов’янський фольклор насичений оповідками про те, як відьми крадуть у корів молоко. Відьми, які викрадали його, могли викрасти й дощі (або, навпаки, наслати їх), і місяць.

За ведійською міфологією, Пані краде корів і ховає їх у печері, яку стереже демон Вала. Індра посилає на пошуки корів божественного собаку Сараму, який знаходить корів. Пані відмовляється повернути корів, і тоді Індра разом із Бріхаспаті та сімома мудрецями ангірасами руйнує печеру і звільняє корів.

Жертовні корови

Корова — жертовна тварина. У абхазів і абазинів корів приносили в жертву верховному божеству Анцва — творцю природи та людей, вседержителю всесвіту. Він перебуває на небі й карає злих духів громом і блискавицями. Адиги приносили корову в жертву своєму богові Ахину — покровителю великої рогатої худоби. Це відбувалося восени, в час ушанування Ахина.

В індуїстській міфології є образ ріки Вайтрані, яка протікає в царстві бога
смерті Ями або ж розділяє світи — живих і мертвих. Річка ця дуже страхітлива,
це бурхливий потік крові, кісток та різних нечистот. Перейти її може тільки та
людина, яка при житті подарувала брахманові корову.

У міфах обських угрів володар вод Віт-Кан живе у воді, стежить за плодючістю риби й наділяє рибою людей. Під час епідемій його молили про допомогу, ллючи до води кров жертовної корови.

Загадки, обряди

корова з дівчиною

В українській загадці в образі корів і вола, постає доба: “Чорна корова весь
світ поборола, а білий віт весь світ збудив”. Корова символізує жінку й
водночас землю. Телиця — дівчину. Вони пов’язані насамперед із коханням,
шлюбуванням, родючістю:

Ой в правую середу, середу
Пасла дівка череду, череду,
Загубила корову, корову,
Запалила зелену діброву,
Дібровонька палає, палає,
Дівка коров шукає, шукає.
Решетом воду носила, носила,
Дібровоньку гасила, гасила,
Скільки в решеті водиці, водиці,
Стільки в хлопців правдиці, правдиці,
Скільки в решеті дірочок, дірочок,
Стільки в хлопця дівочок, дівочок!

Биквтілення чоловічої плодотворної сили. У єгипетській міфології бог родючості Апіс мав подобу бика.
Віл символізує чоловіка. Пасти воли — бути на виданні:

Пасла Ганнуся чотири воли,
Ой пасла, пасла, шиттячко шила,
Твердо заснула, воли згубила,
Батеньку, піди, волики знайди,
Батенько пішов, воли не знайшов…

Так ходили і матінка, і братичок, і сестронька. Нарешті, попросила миленького: він пішов і знайшов волики.

Українці вельми шанували свою худобу, існувало багато обрядів, за допомогою яких виявлявся цей пошанівок. На Різдво до Інеї носять кутю, на Богоявлення її окроплюють йорданською свяченою водою. А гуцули на Великдень христосуються з худобою.

Волів вважають благословенними Богом, бо коли народився Спаситель, вони прикривали його соломою в яслах і обігрівали. Про це співається в колядках:

Десь узялись до сходу сонця три воли.
Всі три вони над тим дитям дихали.
Вони ж теє малоє дитя обігрівали…

На іконах Різдва Христового обов’язково зображується віл. Вважалося, що в ніч перед Новим роком воли навіть можуть говорити людською мовою. “Один дуже скупий чоловік, котрий хотів переконатися, що воли розмовляють, заховався перед Новим роком у ясла, в яких зазвичай давали корм волам. Увечері він дійсно почув розмову волів. Вони говорили одне одному: “Не маємо ми що їсти: господар наш поїв усе сам. Спочиваймо хоч, бо завтранашого господаря повеземо на цвинтар”. Кажуть, що так воно все і сталося. Тому існував звичай, що перед Новим роком волів намагалися годувати особливо ситненько.

 Прикмети

Бачити корову вві сні — до хвороби або до неволі; або ж таким чином з’являється відьма. Доїти уві сні корову — до прибутку.