Маланка (в діях)

Парубки та дівчата водять Маланку з козою, з ними ходять орач з чепігами, сівач із синею, дід з батогом, циган, циганка і чорт. Зібравши ватагою, щедрувальники йдуть селом, заходять до хат, розігруючи таку містерію: підходячи до чиєїсь хати, голосно запитують:
 
        Чи дома пан господар?
        Вдома,— озивається господар,— заходьте до хати.
 
Ватага із щедрівкою на господаря заходить до хати
 
        Дозвольте пощедрувати.
        Щедруйте, будь ласка.
        На кого?
 
Господар називає господиню, сина, дочку, щедрувальники співають на кожного щедрівку, за що всі пригощають ласощами, дають різні подарунки. Потім настає черга Маланки, яку грає хлопець у дівчачому вбранні. Щедрувальники співають «Маланку», а та в цей час ходить по хаті, підмітає, витирав посуд ганчірками, бризкає водою на господарів. Все це виконується з різноманітними жартами, пародіюванням, за це Маланка теж одержує щедрі подарунки.
 
Наступний епізод містерії — смерть та оживленні кози. Його ми опишемо детальніше, оскільки інколи цей момент є головним у новорічному дійстві. Щедрувальники заходять до хати і відразу починають театралізовану розповідь:
 
Ого-го, коза,
Ого-го, сіра.
Недавно з Москви
З довгими кісьми
Ти пішла б у лісок
Та нажала б нам сіна снопок,
Погодувала б малих діточок.
Ой не йди, не йди, бо в тому лісі стрільці
Поховалися, розховалися,
Хочуть козу вбить, шкуру облупить,
М’ясо порубать, собакам віддать.
А я тих стрільців не боюся
Тільки боюся старого діда,
Що в того діда сива борода.
 
Коза у цей час, а це малий хлопець у вивернутому кожусі, відтворює розповідь відповідними рухами. Аж ось з’являється дід, хор співає:
 
Вдарив дід козу
По сірому боку.
Тут коза впала.
Нежива стала.
 
Далі розігруються своєрідні діалоги між дідом і циганом, який торгує шкуру померлої кози, діда з циганкою, яка намагається видурити козу у діда, та діда з бабою, яка наполягає на тому, щоб лікар оживив козу, хор співає:
 
У вашім домі, вашім хоромі
приключилась нашій кізоньці біда.
Чи нема тут лікаря коновала,
Щоб наша кізонька на ноги стала?
 
З’являється лікар у східному вбранні, він стає навколішки перед козою, щось шепоче і намагається магічними рухами оживити її, нарешті коза встає під спів хору:
 
Го-го-го, коза!
Го-го-го, сіра!
Го-го-го, біла!
Де коза ходить, там жито родить!
Де не буває, там вилягає…
Де коза ногою, там жито — копою!
Де коза рогом, там жито стогом!
 
Ожила коза, всіляко веселиться і зачіпає глядачів, потім орач заорює, сівач засіває у хаті, бажаючи у новому році достатку, щастя і врожаю.
Щедрувальників обдаровують різноманітними подарунками, і вони продовжують обхід села.