Марічка

Слова М. Ткача, музика С. Сабадаша
Б’ється, наче стрічка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір.
А на тому боці — там живе Марічка
В хаті, що сховалась у зелений бір.

А на тому боці — там живе Марічка
В хаті, що сховалась у зелений бір.
Як з кімнати вийде, на порозі стане,
Аж блищить красою широчінь ріки.
А як усміхнеться, ще й спідлоба гляне —
«Хоч скачи у воду!» — кажуть парубки.
А як усміхнеться, ще й спідлоба гляне —
«Хоч скачи у воду!» — кажуть парубки.
Не питайте, хлопці, чом я, одинокий,
Берегом так пізно мовчазний ходжу!
Там, на тому боці, загубив я спокій,
А туди дороги я не находжу.
Там, на тому боці, загубив я спокій,
А туди дороги я не находжу.
Та нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.