Основи декоративного Петриківського розпису. Інструменти, матеріали та їх підготовка

Початківцеві, який збирається вчитися малювати петриківський орнамент,
потрібно мати цупкий папір (краще ватман або напівватман), кілька пензлів
різних розмірів (саморобних котячих чи білячих або колонкових акварельних),
склянку для води, куряче яйце (краще зі світлим жовтком), невеличку порцелянову або пластмасову чашечку, палітру або плоску тарілочку, що використовуватиметься як палітра, та м’які художні акварельні фарби, краще в тюбиках і для деяких вправ можливо використання гуаші та темперних фарб.

Перед початком роботи фарби треба зволожити, щоб вони стали м’якими й легко
бралися на пензель. Якщо фарби в тюбиках, то потрібні кольори наносять на
палітру. Тим часом готують яйце: старанно відокремлюють білок і в чашку кладуть
лише жовток. Додають по одній столовій ложці оцту і води. Усе добре
перемішують. Суміш переливають у маленьку скляну баночку з кришечкою та
підливають її в чашечку, по мірі використання, невеличкими порціями.
Невикористану суміш в закритій баночці можна зберігати в холодильнику два-три
дні.
Як палітру використовують плоску тарілку, або цупкий папір чи картон. На
палітрі змішують фарби, створюють кольори. Чистим пензлем, змоченим у воді,
набирають фарбу з жовтком і роблять мазок на папері.
Спершу новий сухий пензлик має вигляд квачика (віничка), але поступово його
доводять до належної форми, вибравши зайві волосинки. Зволожені волосинки
пензля мають довгий гострий кінчик. Щоб зберегти правильну форму пензлів, після
роботи їх миють з милом, промивають чистою водою і зберігають у вертикальному
положенні волосинками догори. Жодного разу не можна залишати пензлики у воді,
бо волосинки надовго лишаються зігнутими й стають непридатними для малювання,
а, крім того, ворсинки після цього швидко ламаються й висипаються.
Щоб осягнути чарівний світ петриківського розпису, треба почати з азів.
Насамперед
звернемо увагу на те, що петриківські майстри не користуються олівцем. У них
надзвичайно точний окомір та дивовижна вправність руки – всі майстри малюють
без попередньо накресленого контуру і не користуються жодним вимірювальним
інструментом. Майбутній твір виношується в уяві весь до останньої рисочки, до
останньої цяточки і лише тоді кладеться мазок за мазком. Але для початківців
радимо все ж розмічати композицію на аркуші легкими лініями, позначаючи головні
елементи. Це допоможе у складанні та розміщуванні композиції на папері. Згодом,
набувши необхідних навичок, можна буде працювати без попередніх розміток
олівцем.
А чим же малюють майстри? У своїй роботі вони часто користуються навіть
таким «інструментом», як власна пучка. Вмочивши палець у фарбу, майстри
торкаються до паперу й лишають на ньому кругленьку плямочку, трохи світлішу в
центрі й неначе обведену темнішим контуром довкола. Поклавши в такий спосіб
низку ягідок, можна зобразити грона калини, винограду, горобини. Щоб не
малювати пальцями, можна скористатися патичком, виготовленим з олівця або
палички потрібного діаметру в перерізі. Але для малювання ягід різного розміру
знадобиться багато патичків. Тоді як при малюванні пальцем відбитки різного
розміру одержують, притискаючи палець до паперу з різною силою.
Початківцю для опанування технології петриківського розпису та його
елементів ми рекомендуємо декілька вправ. Для роботи краще взяти цупкий білий
папір. Провідне місце при виконанні цих вправ посідає, звичайно, пензлик. Для
елементів, пов’язаних з виконанням «зернятка», «кривенького зернятка»,
тоненьких гілочок та «пітушіння», годиться звичайний акварельний пензель з
тоненьким гострим кінчиком (коли він зволожений). Але за традицією для виконання
цих типових, саме для петриківського розпису, мазків використовувався
саморобний котячий пензлик. Для малювання крупних елементів (пелюстків квітів
та листя), виконаний звичайним чи перехідним мазком, виберіть акварельний
пензель більшого, ніж у попередніх вправах, розміру.
Виготовлення пензлика з котячої шерсті
 
Пензлики з котячої шерсті можуть виготовляти
тільки дорослі люди. Малим дітям це категорично забороняється.
Тоненький котячий
пензлик можна зробити самому. Такий пензлик складається з дерев’яного держальця
і котячих шерстинок, які збирають у пучечок і туго прив’язують до держальця по
колу, щоб шерстинки закрили з усіх боків загострений кінчик палички. Пензлики з
котячої шерсті добре набирають фарбу й легко підкоряються ледь помітному поруху
руки під час малювання. Котячі шерстинки вистригають під лапками або на
животику тварини, де шерсть найпухкіша. Пучечок для пензля набирається з
двох-трьох вистригів.
1. Держальце. Можна взяти держальце від пензлика, заточити
його з одного боку у вигляді конусу, залишаючи на кінці кульку.
2. Шерсть. Досить 2-3 вистригів котячих шерстинок. Шерстинки
вистригають на грудці тварини.
Кінчики котячих
шерстинок придавити пальцем, а з відрізаного боку потрібно зібрати пух за
допомогою голки.
Вистриг шерстинок
(без пуху) став тоншим, вирівнюєм кінчики шерстинок. Для цього вистриг
розтягуємо в різні боки, накладаємо отримані пучечки один на одного і
продовжуємо цю процедуру до того часу, поки шерстинки в пучку не складуть рівну
лінію.
3. Коли держальце
та шерсть підготовлені, конусоподібний кінчик держальця змащують густим клеєм і
кладуть на середину вирівняного пучка шерстинок та акуратно обгортають пучок
навколо кінчика держальця. Потім беруть довгу нитку, роблять легеньку петельку
і обережним рухом затягують навколо кульки, зафіксувавши таким чином пучечок.
Далі пучечок змащують клеєм зверху над держальцем і туго обмотують ниткою.
Нитку потрібно ще раз промастити клеєм, дати висохнути, і якщо пензлик вийшов
вдалий – на нитку (для міцності) наносять лак (манікюрний або меблевий).
Із книги «Основи петриківського розпису» автори Ружицький В.А., Малиніна
А.О.