Рушниковий шов

Рушниковий двобічний шов найбільш поширений у вишивках рушників та інших декоративних речей побуту в центральних областях України, і спочатку на тканину наносимо за допомогою трафарету орнамент рослинного характеру.

Закріпивши нитку на контурі намальованого орнаменту на кількох вертикальних нитках тканини за допомогою петлі, вколюємо голку вправо від першого вколу; утворюється перший стібок. Набравши зліва направо на голку певну кількість ниток, виколюємо її поверх середини першого стібка. Вишиваючи зліва направо, накриваємо вишивальною ниткою таку ж кількість ниток тканини, як і першим стібком, вколюємо голку і, вишиваючи з вивороту навпаки (справа наліво), виколюємо її на лице в місці правого вколу першого стібка. Отже, всі лицеві стібки йдуть вправо, а стібки з вивороту — вліво, і довжина останніх вдвоє менша. На тканині утворюється мовби тоненький шнурочок, нашитий по контуру малюнка. Оконтуровані площі заповнюють рушниковими швами, характерними для різних технік вишивання. Більші форми заповнюються дрібнішими, рідшими швами, а менші — густішими, навіть суцільними або декоративним швом.
Для рушникового шва використовується переважно червоний колір, але подекуди, особливо на Київщині, його заквітчують синім.