Серпень (св. Палія, Маковея, Спаса)

2 серпня святкується день пророка Іллі. За язичницькою міфологією, Ілля — це Перун, тому і оспівувався він як сівач озимого посіву. Щоправда, від прадавніх вшанувань Перуна в українських обрядах збереглись лише колядки на свято Василя:

Ходить Ілля на Василя,
Носить пугу житяную;
Куди махне — жито росте,
Жито, пшениця і всяка пашниця.
Та ще, можливо, легенди та перекази, у яких Ілля — Перун виступає силою, що здатна покарати підлу нечисть.
9 серпня — день святого Великомученика Пантелеймона, або «святого Палія».
За народними віруваннями, Пантелеймон вважається оборонцем людей від вогню. Під час пожежі навколо хати, яка горить, тричі обносять ікону святого Пантелеймона, вірячи, що пожежа припиниться, особливо у це вірять, якщо пожежа виникла від грому.
У цей день селяни перед образом святого Пантелеймона запалюють свічку, «щоб у полі копи зберіг від пожежі». Існує повір’я, що той, хто цього дня возитиме хліб додому,— неодмінно втратить його. Цей день ще називається «Паликопа». Знахарі в цю пору збирають трави для лікування свійських тварин.
14 серпня святкується день Семи Святих Мучеників Маккавеїв, або, як кажуть в народі, «Маковея». В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Після освяти квіти й мак кладуть за образами, і вони зберігаються аж до весни, ними ж прикрашають хрест на Йордань, їх же дівчата вплітають в коси на Благовіщення, а мак розсівають по городі. Обрядовою їжею в цей день є «шулики» — ламані коржі з маком і медом.
Маковея — давнє козацьке свято. У Києві колись цього дня чоловіки, які приходили святити воду, були обов’язково у козацькому вбранні.
Дев’ятнадцятого серпня відзначається Преображення Господнє, або Спаса. У цей день у церкві святили груші, яблука, мед і обжинкові вінки — жмут колосся жита і пшениці.
Колись селяни до цього дня не їли садових фруктів — це вважалось гріхом. Повернувшись із церкви, сідали за стіл, їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином. Спаса — день поминання померлих, за віруваннями, це третій вихід душ, померлих після Страсного Четверга та Зелених Свят.
На Спаса закінчуються жнива, тож у такі роки якраз на Спаса справляють обжинки. Женці та жниці ходять по ниві й збирають колоски, потім сплітають вінки і зберігають їх до наступного року, кола з них виб’ють зерно і посіють на лану. Збираючи колоски, жниці співають:
Ой чиє ж то поле
Зажовтіло стоя?
Іванове поле
Зажовтіло стоя.
Женці молодії,
Серпи золотії.
Ой чиє ж то поле
Задрімало стоя?
То Грицькове поле
Задрімало стоя;
Женці всі старії,
Серпи все стальнії;
А ми свому пану
Ізробили славу:
Житечко пожали,
В снопи пов’язали,
У копи поклали.
А ми свому пану
Ізробили славу:
От, паночку наш,
Обжиночків час.
Обжинки справлялись всім селом.
28 серпня — свято Успіння Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Перша Пречиста. Протягом осіннього періоду є три Пречисті, що про них у народі говорять: «Перша Пречиста жито засіває, Друга — дощем поливає, а Третя — снігом покриває». Після Першої Пречистої дівчата вже звільняються від важкої праці і готуються зустрічати сватів, оскільки це якраз початок пори весіль. Збираючи яблука, дівчата співають:
Пречиста по груші ходила,
Пречиста мішок загубила,
А Спас ішов, мішок знайшов.
Спасику-батьку,
Віддай мій мішочок,
Не буду ходити
У твій садочок.