У вишневім садочку
Скопаю я грядочку
Да посію квіточок
На Купайла на віночок.
Перейти до вмісту
Середа - день, сприятливий для садіння, особливо кукурудзи, народжені цього дня матимуть багатство і достаток.
Двадцятий день — один із найпридатніших для шлюбу, який віщує молодятам благополуччя й багатодітність. Найкраще всі справи починати цього дня, не пощастить лише мисливцям. Діти, які народились у цей день, виростуть розумними і талановитими.
У цей день місяця сни хороші й здійсненні.
По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Парфеній, Лука, Глафіра, Клим.
ПАРФЕНІЯ. На цей день припадали «зимові діди», хоч починаються вони на другому тижні перед Великим постом. Переважно відзначали їх у п'ятницю, яку називали «поминальною» або «дідовою».
Недавні й високогуманні обряди поклоніння (вшанування) пращурів. До кожного дня готували обрядову страву і залишали на ніч для небіжчиків, «щоб діди повечеряли». Деінде коливо, виготовлене з куті, меду та узвару (до речі, це їство ще називали «четвертою страшною кутею», бо готували її і на поминки), відносили й на могилки.
Крім зимових, були ще «весняні діди», що припадали на другий тиждень після Великодня, «літні» — в п'ятницю на останньому тижні перед зеленими святами та «осінні» — в останню п'ятницю та суботу перед пилипівськими запусками. В ці дні не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.
скарбниця українського народу
Двадцятий день — один із найпридатніших для шлюбу, який віщує молодятам благополуччя й багатодітність. Найкраще всі справи починати цього дня, не пощастить лише мисливцям. Діти, які народились у цей день, виростуть розумними і талановитими.
У цей день місяця сни хороші й здійсненні.
По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Парфеній, Лука, Глафіра, Клим.
ПАРФЕНІЯ. На цей день припадали «зимові діди», хоч починаються вони на другому тижні перед Великим постом. Переважно відзначали їх у п'ятницю, яку називали «поминальною» або «дідовою».
Недавні й високогуманні обряди поклоніння (вшанування) пращурів. До кожного дня готували обрядову страву і залишали на ніч для небіжчиків, «щоб діди повечеряли». Деінде коливо, виготовлене з куті, меду та узвару (до речі, це їство ще називали «четвертою страшною кутею», бо готували її і на поминки), відносили й на могилки.
Крім зимових, були ще «весняні діди», що припадали на другий тиждень після Великодня, «літні» — в п'ятницю на останньому тижні перед зеленими святами та «осінні» — в останню п'ятницю та суботу перед пилипівськими запусками. В ці дні не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.