Верба

ВЕРБА – це універсальний символ Прадерева життя, а Великодня верба- його живий вираз. Уособлення працездатності й родючої сили. Вона – образ весни, Батьківщини, України і, разом з цим, жіночого смутку та вдівства.

Верба – дерево символ

Виражає меланхолійну красу. Своєрідно приваблива, навіть по-особливому таємнича, несе в собі поклик до бажань, які не завжди можна визначити і пояснити.

Верба

Дуже жадібна до Сонця і води, до тепла і вологи, які є основою життєдіяльності. А тому надзвичайно живуча: вона може вирости, як кажуть, із звичайного вербового кілка, вбитого в сиру землю.

Разом з тим, верба беззахисна і вразлива, якщо опиниться не в своєму середовищі – холодному і сухому. Через це схильна до страждань від життєвих негараздів, особливо від душевних, адже холод чи тепло – це від душі.

Страждає і від невдоволення тілесного, адже м’яка волога і жорстка сухість приходять через чуття.

дерево верба

На вербі лежить прокляття, бо з неї були виготовлені цвяхи, якими скріплений хрест, що на ньому розіп’яли Ісуса Христа.
Тож верба — символ багатозначний: її негативна роль у розп’ятті Сина Божого викликає невдоволення; з іншого боку, її невибагливість викликає пошану…
Плакуча верба – символ журби. За «зеленим гороскопом» її дні – з 1 по 10 березня та із 3 по 12 вересня.