Вишивання золотою ниткою (золотянкою)

Інструменти: олівець, ножиці маленькі з рівними кінцями, клей, котушка з гострою на кінці ручкою, на яку намотується золотянка. Шильце потрібне нульове, найтонше за розміром. У шильця дерев’яна конусоподібна ручка, що закінчується лопаточкою. Цю лопаточку при вишиван¬ні підкладаємо під нитку, щоб досягти чіткої рівної лінії. Наперсток, сантиметр, лінійка.

Передусім наклеюємо на тканину цупкий папір у 2 шари клейстером, звареним з борошна, або клеєм. Після наклеювання папір прасуємо, прокачуємо спеціально каталкою або олівцем. Потім сушимо під пресом. На проклеєний і висушений аркуш накладаємо копіювальний папір і кальку з малюнком. Малюнок переводимо і акуратно вирізуємо маленькими гострими ножицями. Заправляємо тканину в п’яльці. Тканина може бути різною: полотно, шовк, шерсть, сукно, м’яка шкіра, саф’ян. На тканині робимо кольоровою ниткою намітку, потім пришиваємо кальку з малюнком. Після цього наклеюємо елементи, тобто картон визначеної форми.
Щоб приклеїти картон, проколюємо малюнок по контуру двома голками і між ними кладемо вирізаний картон, змащений клейстером. Треба, щоб картон добре приклеївся до тканини. Відполіровану дощечку прикладаємо до лицевого боку тканини, а з вивороту старанно протираємо тканину рукою. Після цього тканину поосушуємо, не знімаючи п’яльців, закріплюємо додатковими нитками, тому що при необережному дотику голкою малюнок може відчепитися. Коли починаємо вишивати, додаткові нитки витягуємо, залишаємо лише закріпку по краях картону. Вишиваємо, починаючи з лівого краю. Ліва рука при цьому знаходиться п д тканиною, а права — на лицевому боці. Шильцем проколюємо тканину біля самого краю картону. Шильце слід тримати в правій руці двома пальцями — мізинцем і безіменним. Прокол шильцем робимо за допомогою трьох пальців — вказівного, великого і середнього. Шильцем колемо перпендикулярно до площиг и тканини. Вколовши шильцем, у цю ж мить зі споду голкою з білою ниткою знаходимо кінчик шильця і пропускаємо голку в отвір, зроблений шилом. Голка йде знизу вгору. На неї намотуємо білу нитку одним витком і ту ж голку пропускаємо назад під матерію в той самий отвір, звідки вона вийшла. Потім беремо котушку і вставляємо край золотянки в утворену білою ниткою петельку. Голка втягується в петельку, щоб у петельці була зтиснута золотянка. Котушка лежить довільно, але коли виколюється голка з вивороту на лицевий бік, коту шка перекладається таким чи чом, щоб золотянка лягала поверх картонного елемента і суворо по шву. Біла нитка захоплює золоту і йде під спід тканини, а золота залишається тільки на поверхні з лицевого боку. Білу нитку з лицевого боку не видно, тому що вона проходить крізь тканину в один і той самий отвір. Золтянки з вивороту не видно зовсім. Шов укладається дуже щільно, через що він і називається «кованим».