Весільне вбрання закарпатських гуцулів складається в основному з елементів, які характерні для одягу всіх локальних груп гуцулів (прикарпатських, буковинських, закарпатських), і лише в характері декоративних оздоб, кольоровій гамі та специфіці головних уборів виявляється його своєрідність, яка дозволяє розглядати цей комплекс як зонально закарпатський варіант гуцульського весільного строю.
Поверх весільної сорочки молода вдягала святкові запаски. В колориті запасок переважали насичені тони вишневого, брунатного, чорно-зеленого кольорів. На лінії талії запаски утримували плетені волічкові шнури «байори», «баюри», «плетінки». На плечі молода вдягала хутряну прямоспинну безрукавку— «кожушок», «кожусик», «кептар». Поверх кожусика вдягали сукняний прямоспинного крою т. зв. «сердак», прикрашений вишивкою, плетеними шнурками з жовтої та червоної вовни. На шиї багато рядів скляних бус «лискавок», венеціанські писані «пацьорки», хрестики, одно-, дво- та трирядні «згарди» з мосяжних вирізьблених бляшок, «хрящиків» та срібних монет. Попід шию поверх цих прикрас вдягнуто плетену з різноколірних бісеринок — пацьорок — стьожку, т. зв. «очка», «ґердан», «силянку». Особливою ритуальною значимістю наділявся головний убір молодої. На ногах — шкіряні постоли.
У день Єремія-розпрягальника люди закінчували усі посівні роботи і розпрягали коней. У народі говорили: «Розпрягальник…
У день Єремії за народною прикметою, змії виповзають зі своїх зимових нір. Вони повзуть на…
Феодосії-колосниці – це день коли починає колоситися жито, і з’являються перші боровики, яких у народі…
30 січня церковне Свято Антонія Великого чи Антона-Перезимника. (більше…)
27 січня православна церква відзначає іменини Святої рівноапостольної Ніни - грузинської просвітительки, яка відома своїми…
Потапці з молоком і медом - це пшеничний хліб, котрий нарізують квадратними шматочками завширшки 3…