Про Україну

Це сімейне свято, яке на Україні набуло поширення під впливом інших культур, насамперед західних, бере свій початок від часів хрещення Русі. Певно, пошанування святих розвинулось у святкування дня народження, оскільки люди мали імена, визначені календарем церкви. Отже, іменини — це одночасно відзначення іменинника і його святого заступника, а тому, як правило, обряд починався участю у богослужінні.

У народному святкуванні іменин знайшлось місце елементам обрядів із інших родинних свят та звичаїв гостини. Запрошені на іменини приходили з хлібом та іншими подарунками, «гутали» винуватця свята тобто, посадивши на вивернений кожух, піднімали із побажаннями стільки разів, скільки років виповнилось. «Гутання» може набувати інших форм: піднімання на стільці, на подушці, просто на руках, при цьому дитину саджають на гроші, щоб багатою була. Ці обряди виконуються обов’язково за участи кумів, які цього дня пошановуються не менше рідню батьків. Звичай тягти за вуха, «щоб швидше pic», йде від дитячих забав і в основі своїй має яскравої виражену імітаційну функцію. Останнім часом вважається традиційним вітати іменинника, співаючи «Многая літа».