Перевагу у вишивках весільних сорочок надавали червоному кольору, який мав, за давніми уявленнями, магічну силу — захищав від уроків. Поверх сорочки вдягали шиту з купованої тканини спідницю, яка заступала на Київщині вже в кінці XIX століття традиційну ткану плахту. З одноколірного сукна (у молодої переважно знов-таки червоного) шили фартух («запаску»), що його вдягали поверх спідми¶і. Досить урочистим елементом святкового вбрання молодої вважалась т. зв. «юпка» — своєрідна свитка з довгими або короткими рукавами, щоб видно було вишивані рукава сорочки. Юпку шили із зеленого сукна і прикрашали по всьому полю маленькими хвостиками з червоної вовняної пряжі. Це був своєрідний народний варіант королівської мантії з хутра горностая. На ногах — червоні сап’янові чобітки. Обов’язковим ритуальним елементом вбрання молодої був весільний дівочий віночок. В руках молода тримала вишитий нею весільний рушник, яким її оперізували замість пояса.
У день Єремія-розпрягальника люди закінчували усі посівні роботи і розпрягали коней. У народі говорили: «Розпрягальник…
У день Єремії за народною прикметою, змії виповзають зі своїх зимових нір. Вони повзуть на…
Феодосії-колосниці – це день коли починає колоситися жито, і з’являються перші боровики, яких у народі…
30 січня церковне Свято Антонія Великого чи Антона-Перезимника. (більше…)
27 січня православна церква відзначає іменини Святої рівноапостольної Ніни - грузинської просвітительки, яка відома своїми…
Потапці з молоком і медом - це пшеничний хліб, котрий нарізують квадратними шматочками завширшки 3…