ПОКУТТЯ КОЛОМИЙСЬКЕ
Кінець XIX — початок XX ст.
Весільне вбрання молодих
колишнього Коломийського повіту Галичини,
тепер Коломийського району Івано-Франківської області
Весільне вбрання покутян Коломийщини в цілому складається з елементів традиційного строю гуцулів Прикарпаття, і лише пишний вінкоподібний весільний головний убір молодої, а не «чільце», як у гуцулки, та весільна шапка «кресаня» молодого, а не гуцульська «клепаня», виявляють приналежність молодих до жителів Покуття.

Основним елементом весільного вбрання молодої, як і скрізь на Україні, була додільна сорочка, яку в цих районах дрібно вишивали по низу. На поясі кріпили дві «двоплатові» вузькі доморобного виготовлення ткані в дрібні пасочки запаски. Через бокові просвіти запасок виглядає сорочка з пришитими по низу бокових швів маленькими червоними кульками з ниток— «кутасиками». Поверх передньої запаски молоду пов’язували кількома дарованими їй весільними вовняними квітчастими «терновими» хустками з китицями («тороками»). Плечі молодої покривали поверх кептаря ритуальною весільною мішкоподібною за кроєм плащ-накидкою, т. зв. «гуглею». Поверх неї накидали знов-таки даровані молодій весільні хустки, які утримувались на плечах пов’язаним ритуальним довгим платком — «рантухом». На ноги вдягали плетені з кольорової вовни, переважно червоної, шкарпетки «капчурі», поверх яких взували святочні постоли з гострими піднятими догори носками і оздоблені тисненим узором. Шию молодої прикрашали силянкою, ґерданом, «очками», а на груди вішали багато низок шнурків, разків намиста, коралів та різьблені мідні бляшки, хрести і монети, укріплені на металевих дротиках, т. зв. «згарди». Надзвичайно пишним був весільний головний убір молодої — «косиці». Всі складові елементи весільного вінка мали яскраве оберегове значення: щетина — відвернути лихі сили, вплетений часник та мед, що ним обмащували барвінкове листя,— оберегти від хвороб, пишність сплетених у вінки квітів — забезпечити багате, пишне й щасливе майбутнє подружнє життя.

Скромнішим є вбрання молодого. Полотняна сорочка випущена поверх вузьких штанів з червоного битого доморобного сукна. Стан оперізує широкий на п’ять пряжок («чепраг») пояс, шириною від стегон до пахв. Він орнаментований тисненням по шкірі, прикрашений набитими мосяжними ґудзиками, простими та писаними бляшками, звисаючими рекізами та бовтицями. Кептар, ритуальні шкіряні постоли з волоками такі ж самі, як і у молодої. Голову молодого прикрашає повстяний капелюх з широкими загнутими догори крисами, прикрашений вовняними різноколірними шнурками, пір’ям, помпонами.
 
Малюнок збільшується , якщо клікнути на нього

Recent Posts

13 червня – Єремія-розпрягальника

У день Єремія-розпрягальника люди  закінчували усі посівні роботи і розпрягали коней. У народі говорили: «Розпрягальник…

8 років ago

12 червня – день Єремії

У день Єремії за народною прикметою, змії виповзають зі своїх зимових нір. Вони повзуть на…

8 років ago

11 червня-Феодосії-колосниці

Феодосії-колосниці – це день коли починає колоситися жито, і з’являються перші боровики, яких у народі…

8 років ago

30 січня – Свято Антона-Перезимника

30 січня  церковне Свято Антонія Великого чи Антона-Перезимника. (більше…)

8 років ago

27 січня – день Святої Ніни

27 січня православна церква відзначає іменини Святої рівноапостольної Ніни - грузинської просвітительки, яка відома своїми…

8 років ago

Потапці з молоком і медом

 Потапці з молоком і медом - це пшеничний хліб, котрий нарізують квадратними шматочками завширшки 3…

8 років ago