Про Україну

Скло ріжуть алмазним або сталевим склорізом. Номер інструмента вибирається відповідно до товщини оброблюваного скла. Від номера залежить ширина прорізів, розташованих на бічних сторонах оправи склоріза та використовуваних для обламування краю скла. Листи скла, призначені для різання, протирають із двох боків і просушують.

В алмазному склорізі алмаз, уставлений в оправу, має два кути — тупий і гострий. При різанні гострим кутом він вільно ковзає по склу, не затримуючись на нерівностях. Для визначення положення зерна алмаза на оправі ставиться мітка, що під час роботи повинна бути звернена до лінійки. Новий гарний алмазний склоріз майже не вимагає натискання на скло. Затуплений не викидають, його застосовують для різання більш товстого скла, на яке можна збільшити силу натиску. Коли алмаз перестає різати й товсте скло, його перевертають на іншу грань.

Алмазний склоріз беруть великим і вказівним пальцями так, щоб вони знаходилися біля молоточка. З невеликим натисканням на інструмент (приблизно як на олівець) визначають нахил шляхом пробного різання. При правильній установці склоріза під час різання має бути рівний звук із характерним потріскуванням, а лінія повинна бути тонкою.

Широка подряпина й білий пил свідчать про те, що інструмент установлений неправильно чи на нього сильно натискають. Не доходячи до кінця лінії розрізу на 3—5 мм, силу натиску треба зменшити, щоб не допустити сходу інструмента зі скла й таким чином ушкодження ріжучої грані. Не можна двічі проводити по одній і тій же лінії. Вторинне різання за необхідності роблять на відстані 0,5—1 мм від першого.