Про Україну

ВИНОГРАД – символ людського життя, життєвої радості, родинного щастя і краси сімейних стосунків. Як наділений святістю, присутній в релігійній обрядовості. За легендою, першу лозу посадив Ной і поливав її кров’ю тварин: спочатку, кров’ю лева – і людина, вживаючи вино помірно, набирається левової сили; після цього, кров’ю мавпи – і людина, перебираючи міру у вживанні вина, стає схожою на мавпу; нарешті, кров’ю свині – і людина, перейшовши всі межі у вживанні вина, стає бридкою, як свиня.

В цьому -символічне застереження: людина залишається людиною, коли в усьому дотримується міри, навіть у вживанні благородного виноградного напою, який став однією з двох основ Святого Причастя (хлібом і вином).

Бо виноградний сік – то «Божа кров»; виноградник – то людність, окрема лоза – то кожна родина, гроно – то сім’я, а ягода – то окрема людина. Тому до винограду – особливо шанобливе ставлення: виноградні кісточки не можна кидати на землю, аби на них хтось не наступив; а виноградну лозу освячують у Вербну неділю – і вона захищає людину від злої сили, приносить молодим одруження, хворим – одужання, чоловікам – силу, жінкам – вроду, родині – щастя та удачу, а худобі – плодючість.