Про Україну

Вірили, що цієї ночі домовик дає волю своїм жартам — бешкетує досхочу. Головна його розвага на Івана Листвичника — їздити на конях і заплітати їм гриви.

Від таких бешкетів цього дня треба повісити підкову над кіньми в стайні або голову ведмедя, допомагає й ведмежа шерсть.

Український домовик (похатник, господар, хованець, служка, помічник) суттєво відрізняється від своїх «братів», створених уявою інших народів. Це аж ніяк не злий дід, а справжній охоронець домашнього вогнища та родинних святинь. Іноді його вважають істотою невизначеного роду (воно). Проте найчастіше домовик змальовується як невеличкий (вершків дванадцять заввишки) геть оброслий волоссям дідок.

Він прискіпливо стежить за дотриманням родинних ритуалів, шануванням померлих і є, власне, посередником між домочадцями та їхніми предками. Символічна в цьому плані одна з давніх його назв — Щур — однокореневе слово від «пращур» (звався він ще Цур або Пек). На причетність домовика до культу предків указує й місце його мешкання — під порогом (там, де, за повір’ям, розміщувалися пращури) або під піччю — головною святинею дому.

Вважаючи домового богом, йому віддають належну шану: під Новий рік улаштовують «весілля» печі; при переїзді до нової оселі домовика запрошують із собою, споряджаючи для нього хлібну лопату або помело; коли в дім уперше приходить молода, вона мусить принести чорного півня – своєрідну жертву для хатнього бога.

Івана Листвичника традиції та прикмети

Побачити домовика можуть зовсім маленькі діти. Цікаво, що зовнішній вигляд домовика в народній уяві часто залежить від матеріального стану родини, у домі якої живе домовик. У бідніших домах він голий, у заможних господарів – покритий шерстю, чи волоссям.

Домовик не любить сварок, він слідкує за тим, щоб у родині були лад та спокій, щоб сім’я дотримувалася традицій і звичаїв. Не любить домовик, коли дівчата ходять з непокритою головою та лягають спати голими.

Якщо кожен член родини поважає домовика, то останній може допомагати в господарстві, особливо чоловікам. Якщо ж його чимось розгнівати або ж не запросити до свого нового помешкання, то тоді добра не чекай — і робота не буде ладитись, і стосунки між членами родини значно погіршаться.

Домовик може віщувати долю. Для цього він душить людину вночі, і тоді треба запитати: «На добро чи на зло?» Якщо на добро, то нічого не станеться, якщо ж на зло, то дихне на вас холодним подихом.

Кожна господиня цього дня повинна приготувати улюблену страву домовика — кашу та, залишивши її на ніч, запросити домовика на вечерю. Слід зазначити, що домовика, незважаючи на всі його гарні риси, християнська релігія вважає нечистою силою. Хоча за дохристиянських часів він виконував роль доброго духа-заступника.