КІТ – універсальний символ: він може бути і добрим духом житла і посланцем зла; охороняти дитину і виконувати доручення відьми; користуючись темрявою, може ловити мишей і чинити шкоду; в загальному, приносить у дім спокій і сварки. Кажуть: «Між ними кішка пробігла…».
За переказами, кіт створений Богом і визнається доброю істотою, другом і навіть охоронцем людини від у сього злого: це ж він вбирає в себе злу силу, по-сучасному, негативну енергію – тулиться до хворих місць на тілі людини, в приміщенні лягає на зосередження негативних енергетичних ліній.
Водночас, може бути носієм злих сил (бо вбирає «чорну» енергію від людини та від її житла, атака енергія повинна ж колись та на когось вийти!), несе невдачу, перебігши дорогу; занесе хворість в їжу, якщо буде їсти з тарілки господаря, і, понад усе, ще й служить чаклункам, ворожкам та іншим злим істотам.
В далекому минулому вважалось, що поява кота приносить нещастя і невдачу, особливо, лихою ознакою є приблудний кіт: до кого він приб’ється, той зубожіє і не матиме достатку. Кіт, що перейшов дорогу, віщує неприємності. Після дванадцяти років життя кіт перестає муркотіти і перетворюється в лютого ворога людини. Він негативно впливає на коней: вони навіть худнуть від нього. А відьма кота любить – він її супутник і помічник. Проти кота безсила навіть гадюка. Хто ж уб’є кота, сім літ знатиме тільки лихо.