Про Україну

КІНЬ – це символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах. Предковічно, коні були помічниками богів, воїнів і, головне, хліборобів.

Навіть творчі люди мають своїм символом коня – Пегаса.
«Осідлати коня» – означає досягти цілі, здобути кращу долю. Тож коні – і працьовиті, і войовничі, і творчі духом. Він, правда, несе на собі частку Божого прокляття: коли маленький Ісус лежав у яслах, кінь висмикував з-під немовляти сіно і їв. Через це коні приречені до ненажерливості: вони, якщо не тягнуть воза чи плуга, постійно їдять або пасуться. І не можуть ні наїстися, ні напастися.

Кінь – символіка у народі

Доброго коня по-своєму любить домовик: він може заплести кінську гриву в косу та їздити на ньому верхи цілу ніч, аж поки зовсім не «зажене» або не зіпсує худобини.

Кінь наполегливий в праці: коли захоче, все у нього вдається, особливо в такій справі, яка вимагає багато енергії, великого напруження всіх його сил.
Його талант – невтомна праця.

Водночас, у своїй працелюбності любить незалежність, залюбки виконує будь-яку важку, але приємну йому роботу. Однак, може «знатуритись», працювати тільки «з-під батога».

Але все це робить відкрито, нічого не приховуючи, тому він-символ чесної й працьовитої людини, яка має свій характер.

Наші предки вважали, що червоний кінь уособлює вогонь, вороний – зоряне небо, білий – світ предків. Мають коні і магічні здібності: якщо спотикається на праву ногу — добра ознака, на ліву— попередження про невдачу. Це за свою вірність, працьовитість і витривалість кінь нагороджений причетністю до таїн світу.