До березня 1915 р. легіон Українських Січових Стрільців (У.С.С.), хоч його обидва курені були здебільш розділені й тактично підлягали двом бригадам, а саме 129 і 130 — адміністративно й організаційно творив один полк. У. С. С. Його командантом був від січня 1915 р. отаман Г. Коссак.
Справа українського легіону не була до цього часу вирішено вгорі, тобто в Начальному Командуванні і в Міністерстві Війни. У. С. С. існували, робили службу на фронті, «служили цісареві» (Цісар — назва імператора Австро-Угорщини), як цього вимагала присяга. Служили віддано. Правду сказати, що іншої, кращої за У. С. С. частини в цілому корпусі тоді не було. Не було її й опісля. У. С. С. добули в боях від австрійських команд неодне визнання, їх старшини і стрільці носили на грудях бойові відзнаки.
А проте легіон за декілька місяців служби не діждався офіційного визнання й упорядкування відносин що до австрійської армії. Через те не мав і правильного доповнення, курені не одержали так, як по інших полках, технічного та санітарного виряду; не була вирішена справа стрілецьких одностроїв і багато дечого іншого, що помітно шкодило карності й боєздатності полку в полі та всій стрілецькій організації. Багато стрілецьких справ і бажань, як наприклад збільшення і доповнення легіону, таки до кінця війни і не діждалися.
І лише нарешті 23 березня, полковій команді
з датою 14 березня 1915 р., яка вперше нормувала найпекучіші організаційні справи.
У цьому листі Начальне Командування висловлює визнання для У. С. С. за бойову та зокрема за успішну стежну службу, якою У. С. С. визначились у карпатських походах. А далі грамота вводить такі зміни в дотеперішній організації: дієва формація У. С. С. має створити два самостійні курені, які в організаційно – адміністративних справах підлягають команді корпусу Гофмана, а в тактичних команді дивізії, чи то, власне, обом бригадам. Курені мали бути організовані на лад австрійський, з 4-сотенним складом. Командантами куренів призначено: для 1-ого — от. Г. Коссака, для ІІ-ого — от. С. Ґорука. За доповнення має дбати Доповнююча Сотня, що її комендантом визначено сот. Н. Гірняка і й його помічником сот. Т. Рожанковського.
Цей наказ Начального Командування приносив теж іменування перших 48 стрілецьких старшин та їх службове приділення. На основі цього списку для обох куренів призначено по 19 старшин; референтом справ. У. С. С. при команді корпусу призначено колишнього коменданта легіону от. М. Галущинського.
Цей спосіб реорганізації, ясна річ, не вдовольняв Стрілецтва. Воно знало дещо про різні закулісові інтриги ворогів українського народу. Знало і про вороже відношення начальника булави корпусу полк. Лямезана, знало ціну австрійської політики, знало і про заходи Головної Української Ради й Бойової Управи щодо збільшення стрілецьких формацій; тому цю реорганізацію Стрілецтво прийняло більш як обмеження самостійності легіону й зменшення його політичного значення, ніж визнання і нагороду за його заслуги.
Але цей наказ Начального Командування визнавав уперше урядово існування легіону й давав йому деякі права, яких він не мав.
У день Єремія-розпрягальника люди закінчували усі посівні роботи і розпрягали коней. У народі говорили: «Розпрягальник…
У день Єремії за народною прикметою, змії виповзають зі своїх зимових нір. Вони повзуть на…
Феодосії-колосниці – це день коли починає колоситися жито, і з’являються перші боровики, яких у народі…
30 січня церковне Свято Антонія Великого чи Антона-Перезимника. (більше…)
27 січня православна церква відзначає іменини Святої рівноапостольної Ніни - грузинської просвітительки, яка відома своїми…
Потапці з молоком і медом - це пшеничний хліб, котрий нарізують квадратними шматочками завширшки 3…