Здвиженський собор Здвиженського монастиря. 1699-1709 рр. Полтава

Головна споруда монастиря. Разом із дзвіницею відіграє важливу роль у просторовій організації структури міста. Тринавовий, шестистовпний, одноапсидний храм вінчають сім бань. П’ять з них розміщено по центру, подібно до дерев’яних храмів, на осях центральної нави і трансепта; дві – на кутах західного фасаду з південного і північного боків.

Продовжити читання “Здвиженський собор Здвиженського монастиря. 1699-1709 рр. Полтава”

Георгіївський собор Видубицького монастиря. 1696-1701 рр. Київ

Собор посів чільне місце в ансамблі Видубицького монастиря. Збудований на кошт стародубського полковника Михайла Миклашевського. Це один з найвиразніших зразків храмового будівництва епохи архітектури українського бароко.

Продовжити читання “Георгіївський собор Видубицького монастиря. 1696-1701 рр. Київ”

Дзвіниця Софійського монастиря. 1698-1748 рр. Київ

Дзвіниця є композиційною домінантою монастирського комплексу. Спочатку це була триярусна споруда. Частково зруйновану землетрусом дзвіницю перебудовано у 1744-1748 рр., імовірно, під керівництвом архітектора Й. Г.
Шеделя.

Продовжити читання “Дзвіниця Софійського монастиря. 1698-1748 рр. Київ”

Церква Різдва Богородиці на дальніх печерах Києво-Печерської лаври. 1696 р. Київ

Планувальна структура храму дещо незвична, бо її було змінено у процесі добудов. Первісно об’ємно-просторове вирішення храму будувалося за традиціями народного дерев’яного зодчества.

Продовжити читання “Церква Різдва Богородиці на дальніх печерах Києво-Печерської лаври. 1696 р. Київ”