Категорія: Храми України

Точну дату будівництва не встановлено, однак відомо, що у 1657 р. церкву перевезено до Дрогобича. Після цього її неодноразово перебудовували за традиціями галицької школи дерев’яного народного зодчества, що й визначило її велику історико-культурну цінність.

Зразок давніх типів українських дерев’яних храмів. Первісно за об’ємно-планувальною структурою це був тризрубний храм, де центральний четверик – нава – завершувався чотиригранним шатровим покриттям з заломами, а шестигранні зруби бабинця і вівтаря розміщувалися під п’ятисхилим дахом.

Архітектурне вирішення церкви базується на традиціях мурованого будівництва України із залученням стилістики ренесансу.

На нинішнє місце церкву перевезено у XVIII ст. У плані це типовий храм
гуцульської школи традиційного дерев’яного будівництва – хрещатий,
п’ятизрубний, одноверхий.