Спасо-Преображенська церква. 1734 р. с. Великі Сорочинці Полтавської обл.

Церкву було побудовано як храм-усипальницю гетьмана Данила Апостола на його кошт. Тут його і було поховано. У храмі хрестили Миколу Гоголя. За
планувально-просторовою структурою храм належить до центричних, хрещатих, дев’ятидільних, з рівновеликими гранчастими раменами хреста та затисненими між ними невеликими об’ємами.

Продовжити читання “Спасо-Преображенська церква. 1734 р. с. Великі Сорочинці Полтавської обл.”

Церква Миколи Козацького.1735-1770 рр. м. Путивль Сумської обл.

За планувальною структурою помітно наслідування традицій дерев’яного храмового будівництва. Це тридільний, одноверхий храм, в якому послідовно розміщено бабинець, наву, вівтар. Квадратна у плані нава завершується восьмигранним шатровим покриттям з трьома заломами.

Продовжити читання “Церква Миколи Козацького.1735-1770 рр. м. Путивль Сумської обл.”

Троїцька церква. 1739 р. с. Новий Білоус Чернігівської обл.

За планувально-просторовою організацією спочатку це був характерний для Північного Лівобережжя тризрубний, одноверхий храм з лінійним групуванням приміщень по осі з заходу на схід — бабинець, нава, вівтар.

Продовжити читання “Троїцька церква. 1739 р. с. Новий Білоус Чернігівської обл.”

Церква св. Василя. XVI ст., 1733 р. с. Черче Івано-Франківської обл.

Дата спорудження церкви невідома, однак встановлено, що на нинішнє місце її було перенесено у 1733 р. Належить до раннього типу тризрубних, триверхих храмів бойківської школи. У плані всі зруби квадратні, центральний більший за бокові.

Продовжити читання “Церква св. Василя. XVI ст., 1733 р. с. Черче Івано-Франківської обл.”