Азовське сидіння

О 4 годині дня 18 червня 1637 р. злетів у повітря
найнепохитніший мур турецької фортеці в Азові. Крізь цей пролом в укріплення ввірвалися запорозькі й донські козаки. Рукопашний бій був недовгий, але запеклий. Козаки оволоділи Азовом. І відтоді почалося п’ятирічне козацьке володіння цією султанською твердинею, яке закарбувала історія під назвою «Азовського сидіння».

Продовжити читання “Азовське сидіння”

Петро Сагайдачний. Українська книжка 1622 року

1622 р. в Києві вийшла з друкарні Києво-Печерської лаври маленька книжечка з довгою назвою: «Вірші на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного, гетмана Войска Єго Королевскои Милости Запорозкого. Зложоный през инока Касіана Саковича, ректора школ Кієвских, в брацтві. Мовленые от єго спудеов на погребі того цного рыцера в Кієві, в неділю проводную, року Божого тисяча шестьсот двадцать второго». Епіграф до книжки: «Не вісти ли яко властелин велик паде в сій день» (II Царств, 3).

Продовжити читання “Петро Сагайдачний. Українська книжка 1622 року”

Запорозькі козаки в Хотинській війні 1621 року (продовження, частина ІІ)

Козаки відіграли вирішальну роль у забезпеченні перемоги військ Речі Посполитої у цій позиційній війні, де перша роль належить піхоті, а кіннота використовувалася дуже обмежено. У Речі Посполитій піхоту вважали другорядним родом військ, отже, в польській армії під Хотином кількість піхотинців була недостатньою.

Продовжити читання “Запорозькі козаки в Хотинській війні 1621 року (продовження, частина ІІ)”

Запорозькі козаки в Хотинській війні 1621 року (частина I)

Вздовж горбастого стрімкого правого берега Дністра, поблизу міста Хотина, більш як на кілометр простяглися залишки стародавніх укріплень — земляні вали, обкладені камінням, зовні облямовані глибокими ровами, а біля самої річки на скелястому мисі височать кам’яні мури — рештки однієї з наймогутніших у Східній Європі середньовічних фортець.

Продовжити читання “Запорозькі козаки в Хотинській війні 1621 року (частина I)”