Ложка

Цей дивний за своєю формою і просто необхідний за призначенням предмет увійшов до людського вжитку дуже давно. Ще у Рігведі згадується кілька назв жертовних ложок, функції яких чітко диференціювалися. Це і ghrtᾱс, що у буквальному перекладі означає “звернена до жиру”; і juhū — “та, що наливає”; а також srúc, коротка назва якої українською перекладається як “велика дерев’яна жертовна ложка”.

Продовжити читання “Ложка”

Мед

Мед, або, як його ще називають, “небесна роса”, в багатьох культурах — символ “солодощів”. Мед, медові напої вважалися стравою богів. Поряд із медом шануються і бджоли — помічники божеств. За традицією, мед жертвується померлим, а також є засобом захисту від злих сил. А ще — символізує жіночі чари.

Продовжити читання “Мед”

Обрядовий хліб

Обрядовим хлібом називають усі страви, які є продуктом рільництва й мають ритуальний характер. Це і коровай, і святкові калачі та бублики, масничні вареники, весільний дивень та різдвяний книш… Урешті-решт, просто зерно або ж каша, що використовуються в багатьох обрядах.

Продовжити читання “Обрядовий хліб”

Свіча

Як уособлення небесного вогню, свіча відігравала значну роль не тільки в повсякденному, а й в обрядовому житті українців. Вона була обов’язковим ритуальним атрибутом в усі три найважливіші моменти: під час народження, весілля та смерті. Свіча набула особливого значення в народній магії, її застосовували як один із найважливіших оберегів. Особливо зросла роль свічі за часів християнства.

Продовжити читання “Свіча”