Чарівник

Віра в могутність чаклуна ґрунтується на вірі в силу природних стихій. Так само, як за язичництва жерці, волхви були посередниками між богами та людьми, за християнства чаклуни служили тією ланкою, що пов’язувала людей із духами, яких
уже вважали слугами диявола.

Продовжити читання “Чарівник”

Відьма

Основними відьминими властивостями здавна вважали здатність до перевертництва; вміння відбирати молоко в корів, шерсть — у овець, яйця — в домашньої птиці, сало — у свиней; позбавляти людей урожаю; перетворювати їх на вовкулаків, насилати хвороби; псувати продукти, а також накликати стихійні лиха: посуху, повінь, град. Навіть відьма, яка насниться, може призвести до несподіваних прикрощів чи сварки.

Продовжити читання “Відьма”

Чорт

Поява такого демонологічного персонажа в міфологічній свідомості народу пояснюється кількома обставинами. У давнину, коли людина обожнювала стихійні явища й сили
природи, в її уяві виникли духи річок, лісів, рослин… Із прийняттям християнства колишні боги-духи в міфологічному мисленні перетворилися на бісів — різного роду нечисту силу (лісовики, домовики, водяники, польовики, русалки, берегині, упирі, вовкулаки тощо).

Продовжити читання “Чорт”

Песиголовці

За народними уявленнями, це страшні велетні, що харчуються здебільшого сирим людським м’ясом. Від звичайних велетнів песиголовці відрізняються собачою головою, одноокістю та неймовірною жорстокістю. Якщо песиголовець напав на людину, порятунку можна не чекати.

Продовжити читання “Песиголовці”