Новий Старий Рік, Василі

НОВИЙ СТАРИЙ РІК, ВАСИЛІ. За євангельським вченням, у цей день Христові зробили «обрізання», а тому намагалися нічого не різати. На Новий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі.

Здебільшого це робили підлітки.

У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а до по було вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягтись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату:
-На Щастя, на здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Батьки ощедровували хлопців грішми, і тоді вони, починаючи з крайньої хати, оббігали сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти і отримати найкращий подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише млинці та пироги. Відтак за дітьми бігали тічки псів, яких підгодовували юні посівальники. Найбільш похідною була така засіваночка:
Ходе Ілля,                              У полі ядро,
На Василя,                             А вдома добро.
Несе пугу метяную.             Зроди, Боже,
Туди махне                            Жито, пшеницю,
І сюди махне;                        Усяку пашницю!
Перших посівальників господиня садовила на порозі і роззувала, щоб «вдома краще кури неслись», а господар тим часом йшов з коцюбою до сідала і зганяв курей, аби «починали скорше нестись».
Крім індивідуальних, були й гуртові посівальники, так звані «товариства». Вони вибирали з-поміж себе старшого. На Чернігівщині головного посівальника садовили на лаву, приказуючи:
-Сядь же у нас та посидь, щоб усе добре садилось: кури, гуси, качки, рої та старости!
Тому нерідко юні посівальники водили з собою ще й перевдягнутого в «козу» «парубка» з великими вухами, зробленими з колосків.
На Новий рік у Подністров’ї хлопці ходили біля річки з туром, приспівуючи: «Ой туре, туре, небоже, ой обернися та поклонися!», сповіщаючи цим самим про зимове сонцестояння. Адже астрономічно це пора, коли «сонце вже повертало на літо».
У цей день вважалося за честь гутати всіх Василів. Деінде на новолітування виносили на подвір’я дідуха і спалювали його, що символізувало початок Нового року.
На Новий рік прибавляється дня на заячий скік; …прибуває дня на барана скік.
Василів вечір додає дня на курячу ніжку.
На Василів вечір день прибуває на курячий шаг.
На Василя вечір відьми крадуть місяць.
На Новий рік погода — буде в полі урода.
Старий рік у ноги — Новий у пороги.