Це доволі граціозні безногі тварини. Як і решта плазунів, вони вкриті лускою. На планеті налічується близько 2800 видів змій, і всі вони — хижаки. Змії відчувають здобич за допомогою чуття. Запахи змія вловлює своїм роздвоєним язиком, щоразу висуваючи його й орієнтуючись на запах жертви. Одні змії ковтають жертву живою, а інші — попередньо отруюють чи душать її. Змії, які душать здобич, називаються удавами. До них належать боа, пітони й анаконда — найбільша змія у світі, 15 м. завдовжки. Обвивши своє могутнє тіло навколо жертви, удав сильно стискає кільце й душить здобич.
.jpg)
Отруйні змії, до яких належать кобри й гадюки, випорскують у жертву отруту через довгі отрутопровідні зуби. Для людини небезпечні або смертельні отрути приблизно 270 видів змій.
Усі змії ковтають здобич цілою, оскільки в них немає пласких корінних зубів для пережовування їжі. Змії можуть розкрити пащу надзвичайно широко, ковтаючи здобич, яка переважає їх за розмірами. Груднина у них відсутня, а тому ребра можуть розходитись, пропускаючи поживу по травному тракту.
Отрута кобр діє на нервові центри, перш за все на дихальний; смерть настає від паралічу дихальних м’язів. Сила дії отрути залежить від її кількості, місця укусу та фізіологічного стану людини. Для того щоб захиститися від укусів змій та інших отруйних тварин, потрібно знати, які отруйні тварини трапляються в даній місцевості, та особливості поведінки цих тварин; уміти розрізняти ознаки отруйних і неотруйних тварин (наприклад, вужа і гадюки) і уникати з ними контакту; пам’ятати, що різкі рухи тільки привертають увагу цих тварин і можуть викликати їх напад.
.jpg)
Правила першої допомоги при укусах змій: покладіть постраждалого в тінь так, щоб голова була опущена — це поліпшить мозковий кровообіг. Слід створити всі умови для негайного введення сироватки; забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути у кров; звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів тощо, оскільки може виникнути набряк; не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище від місця укусу, оскільки це може призвести до порушення обміну речовин в ураженій ділянці. Не треба розрізати поранене місце (бо тоді утворяться ранки, які довго не заживатимуть). Не слід надрізати краї рани й відсмоктувати з неї кров, оскільки через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити в кров.
У деяких літературних джерелах, присвячених першій допомозі при укусі змії, пропонується зразу ж відсмоктувати ротом кров з ранки. Але в такому разі попередньо ранки слід відкрити, стискаючи складки шкіри в ділянці укусу. Кров з отрутою потрібно випльовувати. Продовжувати відсмоктувати потрібно протягом 10—15 хв. Після цього рот бажано прополоскати розчином марганцевокислого калію або содою. Відсмоктування можуть робити як сам постраждалий, так і інші. У такій літературі стверджується, що ця процедура є безпечною, тому що кількість отрути, яка при відсмоктуванні може попасти в організм відсмоктуючого, дуже мала. Негайно розпочате відсмоктування дозволяє видалити 30—50 % отрути.
Постраждалій людині треба давати багато пити міцного чаю чи кави (проте спиртні напої тільки поглиблюють тяжкість отруєння). Допоможе зняти алергічну реакцію на укус прийом 1—2 таблеток антигістамінних препаратів, наприклад: супрастин, дімедрол, тавегіл. Можна закапати 5-6 крапель глазоліну або саноріну в ніс і ранку від укусу. У народній медицині при укусах змій використовують сік осики з кухонною сіллю.
Після надання першої допомоги потерпілого необхідно доставити у медичний заклад для введення антитоксичної сироватки — у місцевостях, де трапляються отруйні тварини, у розпорядженні медичних працівників є набір таких сироваток. Особливо небезпечними для здоров’я є нейро-токсичні отрути. При їх потраплянні в організм людини перед лікарем стоїть завдання відновити дихання, захистити клітини мозку від ураження.