Церква була головним храмом Луцького Здвиженського братства. Її спорудження припадає на 1619— 1622 рр., коли у будівництві мурованих храмових споруд утверджуються традиції дерев’яного народного зодчества.
Спочатку храм мав традиційну тридільну планувальну структуру. Тридільність визначалася і в об’ємі відповідними завершеннями над навою і вівтарем. Над притвором височіла оборонна вежа. З 1803 р. храм поступово перетворився
на руїни. І лише у 1888 р. починається його відродження. З автентичних елементів споруди збереглася апсида з характерним аркатурним фризом XVII ст.
Аспида церкви План церкви