У результаті значних перебудов у другій половині XIX ст. було частково втрачено характерне декоративно-пластичне вирішення форм храму. Однак оригінальна планувально-просторова структура собору, що наслідує традиції дерев’яного храмового зодчества, збереглася і репрезентує архітектуру українського бароко.
Собор належить до типу центричних, хрещатих, дев’ятидільних, п’ятибаневих
храмів. Гранчаста форма бань і підбанників логічно випливає з обрисів планувальної структури і через систему заломів наче розчиняється в небі. Таким чином складається динамічна пірамідальна композиція форми храму.
Загальний вигляд церкви з північного заходу План церкви