Дійшла до наших днів без суттєвих перебудов. За планувально-просторовою структурою це центричний, хрещатий, одноверхий храм. Квадратний у плані центральний об’єм має рівноцінне просторове розкриття і завершується чотирма фронтонами і півсферичною банею.
До центрального об’єму з чотирьох боків примикають квадратні у плані невеликі об’єми з двосхилими дахами, утворюючи на фасадах менші фронтони. Храм належить до перехідного періоду – від барокових до класицистичних форм. За об’ємно-просторовою структурою перегукується з церквою Миколи Набережного у Києві, тому її можна віднести до школи архітектора І. Григоровича-Барського.
Загальний вигляд церкви
Фрагмент інтер’єру