Ой вийду я на могилу —
Видно лісу половину.
Ой там Роман коня пасе,
А дівчина воду несе.
Роман коня покидає,
А дівчину переймає.
Та дівчину переймає,
З плечей відра іздіймає.
«Ой Романе, Романочку,
Не лий води додолочку.
Не лий води додолочку:
Лає мати щораночку.
Ще й казала: «Буду бити,
Щоб Романа не любити».
«Навчу, дівко, що казати,
Щоб не била тебе мати:
«Тепер, мати, не научиш,
Бо з Романом не розлучиш.
Роман білий, я русява —
Романові буду пара».