По той бік гора,
По цей бік друга,
Поміж тими крутими горами
Сходила зоря.
Поміж тими крутими горами
Сходила зоря.
Ой то ж не зоря —
Дівчина моя
З новенькими та відерцями
По водицю йшла.
З новенькими та відерцями
По водицю йшла.
«Дівчино моя,
Напій же коня
З рубленої нової кринички,
З повного відра!
З рубленої нової кринички,
З повного відра!»
«Козаченьку мій,
Коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід
Та й напоїла!
Взяла б коня за шовковий повід
Та й напоїла!»
«Дівчино моя,
Чом заміж не йшла?»
«Бідна була, по наймах служила,
Пари не знайшла!
«Бідна була, по наймах служила,
Пари не знайшла!»
«Дівчино моя,
Сідай на коня,
Та поїдем у чистеє поле
До мого двора!
Та поїдем у чистеє поле
До мого двора!
А в мого двора
Нема ні кола,
Тільки стоїть кущ калини,
Та й та не цвіла!
Тільки стоїть кущ калини,
Та й та не цвіла!
Калино моя,
Чом ти не цвіла?»
«Зима люта та й цвіт оббила,
Тим я не цвіла!»
«Зима люта та й цвіт оббила,
Тим я не цвіла!»