Ой гай, мати

Ой гай, мати, ой гай, мати,
Ой гай зелененький;
Ой поїхав з України
Козак молоденький.

Виїжджавши, шапку знявши,
Низенько вклонився:
«Ой прощайте, слобожани,
Може, з ким сварився!»
Хоч сварився не сварився,
Аби помирився,
Як виїхав на битий шлях,
Слізоньками вмився.
«Приливайте доріженьку,
Щоб не курилася;
Розважайте рідну неньку,
Щоб не журилася!
«Приливайте доріженьку,
Що куриться курно;
Розважайте дівчиноньку,
Що журиться журно!»
Приливали доріженьку —
Вона все куриться;
Розважали рідну неньку —
Вона все журиться.
Не жаль мені доріженьки,
Що пилом припала,
А жаль мені дівчиноньки,
Що дурно пропала!