«Дівчино кохана, здорова була,
Чи вже ж ти за мене та не забула?
Приїхав до тебе, біг тебе знає.
Чи твоє серденько мене кохає?»
«Козаче коханий, чого питаєш,
Хіба ж ти та мене іще не знаєш?
Скоріше, козаче, в могилі буду,
Ніж тебе, серденько, та позабуду!»
«Спасибі, дівчино, за добре слово,
А може, ти любиш кого другого?
Коли правдива мовонька твоя,
Ти будеш, серденько, навіки моя».
«Ти добре то знаєш, що я сирота,
Не маю я срібла, не маю злота,
Опріч любові, що к тобі маю,
Я всім убога, того не таю».
«Не треба мені злота, я сам придбаю,
А треба дівчини, що я кохаю.
Ходімо до церкви, зв’яжемо руки,
Нехай в нас не буде на серці муки».