ПОЛІССЯ ЗАХІДНЕ
Кінець XIX — початок XX ст.
Весільне вбрання молодих колишнього
Пінського повіту Мінської губернії,
тепер Любешівського району Волинської області
Весільне вбрання, як і весь комплекс традиційно-побутової культури населення крайніх північних районів сучасної Волинської області, за цілим рядом ознак виявляє спільність з традиційною культурою пінчуків Білорусії.
Але самовизначеність населення цього району як українського дозволила нам представити їхнє весільне вбрання як зональний західнополіський варіант українського костюма.
Весільне вбрання молодих Волинського Полісся відзначається контрастним виділенням яскравих червоно-чориих кольорів тканих орнаментальних узорів на тлі вибіленого лляного полотна. Ткана весільна сорочка молодої з відкладним коміром та тканою накладною пазухою має повністю заткані червоно-чорними переборами широкі рукава, зібрані біля манжета. Поверх сорочки вдягали ткані спідницю та фартух. Шия прикрашена кількома низками намиста. На ногах — онучі з колишньої тканої сорочки та личаки. Своєрідним є головний убір молодої — біла ткана намітка з узорно перебраними кінцями. Поверх намітки надягали весільний вінець у вигляді твердого високого обручика, розширеного догори, обшитого кольоровими стрічками, попередньо зібраними у складочки. Його вдягали з нахилом на правий бік, а на кінцях чіпляли пишні пучки різнобарвного пір’я, яке мало відвернути від молодої лихі сили.
Молодий поверх вузьких з доморобного полотна штанів вдягав навипуск білу лляну весільну сорочку, що дарувала йому молода. Вишивкою прикрашали відкладний комір та пазуху. Підперізували молодого тканим вовняним поясом. Солом’яний капелюх дружка прикрашала весільним віночком та складеною з кольорової, переважно червоної, стрічки квіткою. На ногах — онучі та личаки, які прив’язані плетеними з конопель шнурками— «волоками».
Малюнок збільшується , якщо клікнути на нього