Категорія: Творчість

Ой я дівчина полтавка,

А зовуть мене Наталка,

Дівка проста, не красива,

З добрим серцем, не спесива.

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько — колюче терня?

Чом твої устоньки — тиха молитва,

А твоє слово остре, як бритва?

Ой одна я, одна,

Як билиночка в полі,

Та не дав мені Бог

Ані щастя, ні долі.

Ой казала мені мати

І приказувала,

Щоб я хлопців у садочок

Не принаджувала.

Ой мамо, мамо, мамо,

Не принаджувала!